У Кременчуці вшанували пам'ять жертв геноциду українців (ФОТО)

23 листопада у сквері Пам'яти жертв Голодомору Кременчуцька організація ВО "Свобода" разом з громадою та учнями 24-ї школи, які займаються дослідженням голодомору, провели поминальний мітинг-реквієм біля пам'ятного знаку. Настоятель Свято-Миколаївської церкви Київського патріархату відправив поминальну панахиду за невинно убієнними, жертвами злочину комунізму геноциду української нації – Голодомору 1932-1933 років. Закінчилося дійство покладанням квітів та свічок-лампадок до пам’ятного знаку.

Перед громадою виступив свободівець Сергій Галата, він підкреслив злочинну суть більшовицького режиму, його постійну боротьбу з волелюбним українським народом, що і вилилося у три голодомори, які забрали життя мільйонів українців. Сьогодні «братній народ» знищує українців голодом у Криму і на Донбасі, нашою метою є зупинення геноциду на окупованих землях. Адже мовчання на злочин – породжує, ще страшніший злочин.

З листопада 1932-го по січень 1933-го, стверджує історик Г.Махорін, в Україні спалахнуло 436 селянських повстань. За цей час органи заарештували майже 38 тисяч селян, які не хотіли віддавати хліб. За підсумком розгляду лише третини справ понад 700 чоловік розстріляли, 8 тисяч отримали тривалі терміни таборів, 2500 селян вислали на Сибір.

"За невиконання планів хлібозаготівлі большевицька влада занесла 86 районів України на так звану "чорну дошку". На "дошку ганьби" наносили села з метою залякати і знищити бажання виступати проти колгоспів, а відтак і політики совєцької влади. Голодомор спіткав кожну родину, кожного українця. Вічна пам'ять безневинним жертвам, які помирали голодною смертю, через нелюдськість большевицького окупаційного режиму" – зазначив виконувач обов’язків очільника Кременчуцької міської організації ВО "Свобода" Олег Савченко.

Закінчилося дійство покладанням квітів та свічок-лампадок до пам’ятного знаку. Вічна Вам пам’ять і Царство Небесне, невинннно убієнні українці. Ми Вас ніколи не забудемо.

Голодомор спіткав кожну родину, кожного українця. Вічна пам'ять безневинним жертвам, які помирали голодною смертю, через нелюдськість большевицького окупаційного режиму", Сергій Галата.

Ця– партійно-пропагандистський захід, спрямований на залякування мешканців вже інших сіл. А безпосередньо ті села, що мали нещастя перебувати на "чорній дошці", були приречені на смерть, а їхнє керівництво – на найжорстокіші форми репресій. У селян з таких сіл забирали все, до зернини, щоб назавжди позбулись бажання виступати проти колгоспів, а відтак і політики совєцької влади. Сподівалися, що знищують в народі бунтарський дух. Не вийшло.