• Головна
  • Римсько-католицька парафія у Кременчуці
11:45, 25 листопада 2014 р.

Римсько-католицька парафія у Кременчуці

Офіційною датою заснування Кременчука вважається 1571 рік, коли, згідно з історичними джерелами, польський король Сигізмунд Август підписав Універсал про будівництво фортеці в урочищі Кременчук. 

За даними перепису 1897 року, в мiстi налічувалося приблизно 1204 католики. 

1910 року був збудований красивий і значний костел Святого Йосипа, з органом, на кошти добродійки – пані Грабіни Котовської з Полтави.
У роки радянської влади будівлю костелу націоналізовано, там знаходилися дім санітарної культури, пізніше кінотеатр та дитяча спортивна школа. 

На початку 90-х років будинок передано православній Свято-Миколаївській церкві Київського патріархату. Через роки католицька громада відродилася, і 5 червня 2001 року було зареєстровано Кременчуцьку парафію Святого Йосипа. 

Протягом наступних років о. Яцек Пиль OMI (O.M.I. - Місіонери облаті Непорочної Марії. Засновник конгрегацiї - Ежен де Мазено, 1826), настоятель з Полтави, двічі на місяць служив меси в однокімнатній квартирі однієї з прихожанок - католичок.

У березні 2003 року за фінансової підтримки фундації "Допомога церквам на Сході" і за допомогою о. Яцека й парафіян придбано дві земельних ділянки зі старими аварійними будиночками, для побудови парафіяльного центру римсько-католицької церкви в Кременчуці. 
19 березня, напередодні дня Святого Йосипа, Обручника Пресвятої Діви Марії, месу в Кременчуці відслужив єпископ-ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Станіслав Падевський. Відбулася вона в конференц-залі центральної міської бібліотеки ім.Горького . Єпископ тоді подарував парафії ікону з образом Св. Йосипа. 
Вперше за вісім десятиліть Кременчук відвідав католицький єпископ.

Протягом 2003-2004 років до парафії із Запоріжжя часто приїжджала с. Люцина Гжонсько (SSpS - Congregatio Missionalis Servarum Spiritus Sancti - Миссионерська Конгрегацiя Служительок Святого Духа ), проводила катехези, вчила спову, привезла пісенники. 

У грудні 2003 року, завдяки допомозі організації RENOVABIS, закуплено чотирихкімнатну квартиру для сестер зі згромадження Служебниць Божого Духа. Згодом у Кременчуці оселяються сестри - Паула Ягода, Ельжбета Росіньська і Марія Сьлєзяк. 
24 грудня перше богослужіння в новому приміщенні великої квартири відслужив о. Ромуальд Опєлка ОМІ (O.M.I. - Місіонери облаті Непорочної Марії. Засновник конгрегацiї - Ежен де Мазено, 1826) з Полтави.

8 серпня 2004 року до Кременчука прибув перший настоятель парафії св. Йосипа – о. Едуард Кава, францисканець.

У квітні 2005 року розпочинаються підготовчі та будівельні роботи на території майбутнього католицького францисканського монастиря в Кременчуцi. Будівництво храму розпочалося завдяки фінансовій допомозі німецьких організацій RENOVABIS та KIRCHE IN NOT. 
З вересня у парафії почав працювати вікарій – о. Кшиштоф (OFM Conv. - Орден менших братів Конвентуальних, 1517), священики починають регулярно відправляти меси також і у Глобиному, використовуючи приміщення приватного будинку.

З 2006 року священики й сестри починають регулярно, двічі на тиждень, відвідувати хворих у туберкульозному диспансері.
18 березня, у свято св. Йосипа, відпустову месу провів єпископ Станіслав Падевський. Він освятив наріжний камінь храму. Меса відбувалась у приміщенні майбутнього францисканського монастиря, перший поверх щойно встигли перекрити, було холодно й на голови кліру та парафіян капала тала вода. Вже у липні будівля монастиря підводиться під дах, у віконниці вставляють шибки, а у серпні над костелом встановлено католицький хрест.

7 січня 2007 року до першого причастя приступають четверо дітей. Із серпня новим вікарієм стає францисканець Славомир Бистри з Польщі. 23 вересня прибула для роботи в парафії сестра Марія Немченко.

2008 рік – каплиця добудовується й прикрашається люстрами, рельєфними зображеннями Стоянь Хресної Дороги, починає працювати опалення. 
4 серпня приїхав ще один вікарій – брат Петро Франків (OFM Conv.), 
3 серпня 2012 року – брат Даніель Хжановський (OFM Conv.), 25 серпня – брат Кароль Якушевський.

З серпня 2009 року настоятелем є о. Микола Орач (OFM Conv. - Орден менших братів Конвентуальних, 1517 ).

У кременчуцької парафії служать сестри Дар’я Сковальчинська, Галина Мадей, Тетяна Богославець та Марія Сьлєзяк (SSpS - Congregatio Missionalis Servarum Spiritus Sancti - Миссионерська Конгрегацiя Служительок Святого Духа).

Францисканський герб.

Він являє собою дві схрещені руки: одна з них, оголена, належить Христу, а інша, одягнена в Хабит, - Франциску Ассизьскому. Цей символ висловлює ідею і мету францисканської духовності: наслідування Христа, яке має бути постійним і тривати все життя. Часто в нижній частині герба поміщається девіз: "Мир і добро".
10624731_867668926590250_8174832995293167034_n
Девіз: "Pax et Bonum" (лат.) Мир і добро - цей девіз зобов'язаний своїм існуванням святому Франциску Ассизьскому. Він співзвучний латинському тексту фрагмента Книги пророка Ісайї (52:7). Цей девіз висловлює: життям і словом проголошувати Євангеліє, яке є джерелом миру і добра.

Символ "Тау".

"Тау" - буква в давньоєврейському та грецькому алфавітах. В книзі пророка Єзекіїля Господь каже Своєму ангелу: "Пройди посеред міста, серединою Єрусалиму, і на чолах людей скорботних... зроби знак (Тау)" (Єз 9, 4). 
За переказами, на IV Латеранському соборі Папа Інокентій III сказав: "Тав (тау) - це остання буква єврейського алфавіту, а його форма в точності відповідає хресту на Голгофі, до якого ще не була прибита табличка Пілата. Ті, хто будуть носити" Тау "- знак покаяння і поновлення у Христі - удостояться милосердя ".

Перші біографи Фраціска відзначали, що святий почитав знак "Тау" "особливою любов'ю, часто згадував про нього у своїх бесідах і означав їм ті листи, які сам писав, адже головною його справою і було, по слову пророка, на чолах людей скорботних, що стогнуть і звертаються до Христа ставити знак "Тау" ".
Знак "Тау" став есхатологічним символом навернення грішників.

Хрест св. Даміана.

У церкві св. Клари в Ассізі зберігається одна з головних францісканських реліквій - хрест св. Даміана. Коли Франциск молився перед цим розп'яттям в зруйнованої церкви св. Даміана, він раптово почув слова: "Франциск, йди і встанови мою церкву". Виконуючи волю Ісуса буквально, Франциск спочатку зайнявся восстанавленням церкви св. Даміана і навколишніх каплиць. Це стало початком його самовідданого служіння Боговi і Церкві. З тих пір хрест св. Даміана символізує францисканську місію духовного оновлення Церкви.

Хрест св. Даміана є також іконою. Традиція таких хрестів виникла у Східній Церкві і була перенесена на територію Умбрії сирійськими ченцями. Ісус зображений з п'ятьма ранами, і в той же час - в ореолі Божественної слави. З лівого боку - фігури Діви Марії, Матері Ісуса, і Св. Іоанна, Його улюбленого учня, а праворуч - зображення Марії Магдалини, Марії (матері Якова) і сотника, котрий повірив, що Ісус - це Син Божий. Вище, біля долонь розп'ятого Христа - фігури ангелів, які прославляють таємницю смерті Сина Божого. У верхній частині хреста - воскреслий Христос, Якого радо вітають Ангели на небесах.
10390256_867881296569013_1925251515141666411_n
Мотузка.
Францисканці підперізуються білою мотузкою з трьома вузлами, які символізують три обітниці: послуху, цнотливості і бідності, - як знаки цілковитого посвячення себе Богові.

Римсько-католицький францисканський монастир в Кременчуці знаходиться на вулиці Сумської.

на фото: Римо-католицький костел у м. Кременчуці,1915 р. та новозбудований францисканський монастир, 2014 р.

Римсько-католицька парафія у Кременчуці, фото-1
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#римсько-католицька парафія
Високі оцінки користувачів за Достоверность
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Оголошення
live comments feed...