Секстинг серед підлітків: що робити, коли дитина надсилає в мережі свої інтимні фото

Явище, коли дитина фізично з мамою, але над нею вчиняють чужі люди насильство через інтернет та контролюють її дії називається «ілюзією спальні».

До секстингу підлітків змушують їх віртуальні співрозмовники. Про небезпеку секстингу розповідає Анастасія Дьякова, національна експертка із захисту дітей від насильства.

«Ілюзія спальні»: дитина перебуває в себе в кімнаті, і батьки вважають, що з нею в цей час не може трапитися нічого поганого. Але безпека офлайн не завжди означає безпеку онлайн, тому дорослі мають працювати на два фронти: дбати про фізичну і цифрову безпеку дітей.

Скільки дитині потрібно часу, щоб довіряти людині онлайн?

Найбільш часті варіанти відповідей:

• одразу — ми ж познайомилися онлайн, отже я можу довіряти людині;
• одна онлайн-гра;
• ніколи (цю відповідь, на жаль, чую рідко);
• одна зустріч у реальному житті (ця відповідь насторожує мене найбільше. Адже це означає, що діти, які познайомилися з якимись людьми онлайн, можуть легко погодитися зустрітися в реальному житті. Саме так працюють злочинці — користуються тим, що дитина довіряє людині, з якою познайомилися в мережі).

Що таке секстинг

Секстинг — надсилання інтимних фото чи відео через соціальні мережі або месенджери тощо. Секстинг може відбуватися серед дорослих: люди були в стосунках, потім розійшлися, і щоб помститися він чи вона викладає в мережу або надсилає в групу інтимні фото партнера. Звісно, це має негативні наслідки для репутації людини.

Секстинг може відбуватися і серед підлітків, і наслідки його будуть значно гіршими. Наприклад, хлопець і дівчина зустрічалися і надсилали одне одному свої відверті фото. Стосунки закінчилися, а фото лишилися. Далі можливі кілька варіантів розвитку подій.

Перший: фото лишилися на пристрої колишнього партнера, він їх нікому не показує. Але ж людина, чиї відверті фото потрапили на телефон іншої людини, буде залежною: колишній хлопець/дівчина може будь-якої миті поширити їх. Це створює величезний психологічний тиск на підлітка, може впливати на навчання, самопочуття, стосунки з іншими людьми. Тут завжди існує ризик потрапити під шантаж: якщо не зробиш цього чи цього, я викладу твої фото в інтернет.

Другий варіант — відверті фото потрапили в мережу. Вони можуть бути розміщені на інших сайтах з образливими словами або надіслані в групу чи через соцмережі. Це потенційно ситуація, коли може початися булінг. Зовсім нещодавно я познайомилася з дівчиною, яку почали булити однокласники через те, що хлопець надіслав її відверті фото у Viber-групу класу. Вчителі і батьки дізналися про ситуацію, коли булінг тривав кілька тижнів.

Наслідки секстингу можуть бути навіть масштабнішими: учень/учениця подаються на міжнародні навчальні програми, і, звісно, інформацію про них починають шукати в мережі. Інтимні фото точно не стануть перевагою під час вступу і можуть негативно вплинути на репутацію дитини.

Чому підлітки надсилають один одному відверті фото?

Коли я розповідаю про секстинг підліткам, вони кажуть: це ж просто фото надіслати, це ж не сексуальні стосунки. Тобто, вони досліджують власну сексуальність, їм це цікаво, і це на перший погляд виглядає безпечніше, ніж справжній секс.

Інша причина — вони хочуть уваги: щоб їх лайкалиі хвалили. Це результат гіперсексуалізації дівчат, які хочуть виглядати відверто, спокусливо.

Секстинг може бути частиною побудови довіри між підлітками: я надішлю тобі відверті фото, щоб показати, що довіряю тобі. Але людина може зловживати такою довірою, про це підлітки не замислюються. Секстинг може бути частиною шантажу: якщо не надішлеш фото, значить ти мені не довіряєш, тож давай розірвемо наші стосунки.

Дитина ніколи не знає, хто бачив ці фото, а хто ні. Це створює додатковий стрес: група дітей дивляться щось у телефоні і сміються, а жертва секстингу одразу думає, що сміються саме з неї.

Статистики щодо секстингу в Україні немає. В Україні є гаряча дитяча лінія за номером 116-111 чи 0-800-500-225 чи з мобільного 772. Минулого року понад 2,6 тисячі звернень на гарячу лінію стосувалися секстингу.

Що робити вчителям/адміністрації школи?

1. Зробити скріншот сторінок, де ви побачили ці матеріали. Це може бути соцмережа, Viber-група класу, сайт. Скріншот має робити дитина, що стала жертвою секстингу. Вчитель або інший дорослий не може робити скріншот, адже залежно від фото це може вважатися навіть дитячою порнографією, а зберігання таких матеріалів у себе на телефоні чи комп’ютері заборонено. Отже, скріншот має зробити власник фото. Це важливо для подальших звернень у поліцію. Якщо не вдасться самотужки впоратися з видаленням матеріалів, потрібно буде звертатися в поліцію і надати докази того, що секстинг відбувся.

2. Вчителям у таких випадках треба пам’ятати, що дитина перебуває під страшним тиском і відчуває величезний сором. Жертву секстингу обов’язково потрібно підтримати психологічно.

3. Звернутися в службу підтримки того сайту чи соцмережі, де були викладені фото. У листі до служби підтримки попросити видалити ці матеріали як дитячу порнографію — тоді служба реагує найефективніше. Якщо фото з’явилися у Viber-групі класу, то видаляємо фото там і просимо всіх учасників групи також видалити їх з усіх пристроїв і хмаросховищ. Маєте пояснити дітям, що це стаття про дитячу порнографію, яка загрожує ув’язненням до 12 років.

4. Не надавати ситуації зайвого розголосу в школі — не робіть із цього скандал, публічне обговорення.

5. Поговорити з батьками дітей, що поширили ці фото, і батьками дитини, яка надіслала фото. Навіть якщо фото не були поширені, але ми знаємо, що підліток надіслав комусь свої фото, можна поговорити із батьками і попросити видалити матеріали.

6. Обмежити користування дитини соцмережами на певний час, адже онлайн-булінг може тривати і далі, тому потрібно відгородити дитину від цього.

7. Якщо школі спільно з батьками не вдалося вирішити ситуацію, слід звернутися до поліції, кіберполіції чи до ювенальної превенції. Британські колеги розповідають, що намагаються не притягувати дітей до відповідальності за секстинг, адже зазвичай вони не розуміють, що порушили закон. Тому у Великій Британії обмежуються виховною бесідою.

Важливо: якщо ви дізналися про такі фото, і можна зробити так, щоб ви їх не бачили, не дивіться їх. Хай дитина просто розповість загальними словами, що на них. Кожен перегляд таких матеріалів — додаткова травма для дитини. Уявіть: ці фото бачили вже півкласу, а зараз їх побачить ще й вчителька чи директор школи. Якщо фото все ж треба переглянути, то це має зробити одна людина, яка потім розповість іншим загальними словами, наприклад: «На фото оголена/оголений А».

Як говорити з дитиною — жертвою

Це має бути розмова, а не допит — дитині й без того страшно і соромно.

Важливі запитання:

• Чому ти зробив/зробила ці фото? (Нам треба з’ясувати, чи дитина добровільно це зробила, щоб комусь подобатись, чи хтось її примусив шляхом шантажу).
• Чому ти надіслав/надіслала ці фото? (Треба з’ясувати, чи дитина сама надіслала ці фото, чи, можливо, вони були просто на телефоні, а хтось узяв телефон і надіслав їх іншій людині).
• Кому і коли ти їх надіслав/надіслала? (З’ясувати, чи це просто помста одного підлітка іншому, чи елемент шантажу).
• Де вже бачили фото? (Це допоможе максимально швидко видалити фото).
• Хто бачив фото і чи залучений дорослий? (Треба з’ясувати, чи не вимагав хтось із дорослих надіслати такі фото. Якщо так, тоді це ситуація, з якою школа не повинна давати раду самотужки, а слід негайно звернутися до поліції).

Такі випадки були й на Полтавщині у минулому році. Чоловік шантажем змушував дівчину фотографуватися оголеною, а потім розсилав світлини знайомим у соцмережі.

На допомогу дітям та батькам - психологічний тест «Білборд»: підліткам треба проводити тест. Суть заключається в тому, що коли дитина хоче надіслати або викласти якесь фото в мережі, хай подумає, чи готова побачити це фото на білборді біля школи.

Якщо так, таке фото можна поширювати. Якщо ні, таке фото краще одразу видалити з телефону.

За матеріалами Освіторія