Коли йдеться про міжнародні документи — свідоцтва, дипломи, договори, — звичайного перекладу тексту недостатньо. Щоб документ був визнаний офіційними органами іншої держави (посольствами, судами, міграційними службами), він повинен мати юридичну силу. Для цього використовуються спеціалізовані процедури, які найчастіше виконують акредитовані або присяжні перекладачі.
Незважаючи на те, що мета обох процедур однакова — підтвердити вірність перекладу — їхня суть, правовий статус виконавців та порядок визнання у різних країнах кардинально відрізняється.
Хто виконує переклад? Присяжний перекладач та Акредитована агенція
Головна відмінність між цими двома поняттями криється у статусі виконавця та механізмі підтвердження його кваліфікації.
Присяжний переклад (Sworn Translation)
Цей тип перекладу є невід'ємною частиною правової системи багатьох країн континентальної Європи (зокрема, Франції, Німеччини, Іспанії, Польщі, Чехії).
- Присяжний перекладач (також відомий як судовий перекладач). Це особа, яка склала спеціальний державний іспит, прийняла присягу перед судом або іншим уповноваженим органом держави та внесена до державного реєстру.
- Присяжний перекладач є офіційною особою, чий підпис та печатка мають таку ж юридичну силу, як і підпис нотаріуса (або навіть вищу) у країні його акредитації.
- Перекладач самостійно виконує переклад і засвідчує його спеціальною печаткою та власноручним підписом, підтверджуючи, що переклад є повним та точним. Такий документ одразу набуває юридичної сили.
- У більшості країн, де існує інститут присяжного перекладу, нотаріальне засвідчення перекладу від присяжного перекладача не вимагається.
Акредитований переклад (Accredited Translation)
Термін "акредитований переклад" більш поширений в Україні, країнах СНД, а також у країнах англо-саксонської правової системи (США, Велика Британія, Канада). Тут акцент робиться не на складанні присяги перед судом, а на підтвердженні кваліфікації та засвідченні підпису.
- Перекладач, чия кваліфікація підтверджена (акредитована) і відома нотаріусу. Такий перекладач може бути штатним співробітником агенції перекладів або фрілансером.
- Сам перекладач не є офіційною особою. Юридичної сили документу надає нотаріус, який засвідчує справжність підпису перекладача, внесеного до реєстру нотаріуса.
- Ключову юридичну роль відіграє нотаріальне засвідчення, а не лише підпис самого перекладача.
Як це впливає на замовника?
Як замовнику, вам завжди потрібно орієнтуватися на вимоги кінцевої інстанції, куди подається документ:
- Для Німеччини, Чехії, Польщі: Якщо ви подаєте документи до установ цих країн, вам, швидше за все, потрібен присяжний переклад , виконаний перекладачем, акредитованим у тій конкретній країні (наприклад, німецький vereidigter Übersetzer). Український нотаріально засвідчений переклад може не бути прийнятий.
- Для України, США, Канади: Якщо ви подаєте документи до посольств, візових центрів або інших офіційних органів цих країн, майже завжди достатньо нотаріально засвідченого перекладу (акредитованого перекладача). Це найпоширеніший формат в українських бюро перекладів https://ntidea.com.ua/ua/akkreditovannyy-i-prisyazhnyy-perevod .
Кожна компанія з перекладу сьогодні повинна мати налагоджений механізм співпраці з нотаріусами та володіти інформацією щодо вимог різних країн.Звернувшись до професійної агенції перекладів, ви отримаєте консультацію щодо необхідної процедури та гарантію того, що ваш документ буде прийнятий.