Ринок продажу сайтів у 2026 році став набагато прагматичнішим: покупці платять не за «дизайн і код», а за передбачуваний грошовий потік, стабільний трафік і зрозумілий набір активів, які можна безпечно передати новому власнику. Саме тому два схожі на вигляд проєкти можуть відрізнятися в ціні у кілька разів. Нижче — ключові фактори, які формують реальну вартість сайту та впливають на швидкість угоди.

Прибуток і його підтвердження

Найсильніший драйвер ціни — чистий прибуток за 6–12 місяців. У професійних угодах оцінюють не виручку, а саме «net profit»: доходи мінус усі витрати (контент, реклама, хостинг, сервіси, підрядники, комісії, логістика для e-commerce). Якщо цифри не підтверджуються доступом до кабінетів, виписками або звітами партнерок, покупець майже завжди знижує оцінку — ризик вищий, мультиплікатор нижчий.

Практика ринку: що стабільніший прибуток і прозоріші докази, то більший мультиплікатор застосовують до місячного прибутку.

Трафік і структура джерел

Другий фундамент ціни — якість трафіку. Важлива не лише кількість відвідувань, а:

  • частка органіки (SEO), прямого трафіку, рефералів, платного трафіку;
  • залежність від одного каналу або однієї кампанії;
  • географія і відповідність ЦА ніші;
  • тренд за 3–12 місяців: рівний коридор чи “пилки” зі стрибками.

Для покупця критично, щоб трафік був відтворюваним: якщо сайт тримається на разовому віральному ефекті або короткій закупці реклами, це не актив, а випадковість — і ціна падає.

Ніша і платоспроможність аудиторії

Ніша напряму визначає, скільки може коштувати один лід/замовлення і який «стеля» монетизації. B2B, фінанси, юридичні послуги, медицина, освіта, IT, e-commerce з високою маржинальністю зазвичай оцінюються дорожче, ніж розважальні проєкти з дешевою рекламою. Навіть при однаковому трафіку сайт у «дорогій» ніші може приносити в рази більше прибутку — отже, і коштувати більше.

Стабільність бізнес-моделі та ризики

Вартість сайту завжди коригується на ризик. Найчастіші причини дисконту:

  • залежність від одного постачальника, рекламодавця або партнерки;
  • санкції пошукових систем, «сірі» методи SEO, ризикові посилання;
  • контент із проблемними правами (зображення, тексти, ліцензії);
  • складна операційка, зав’язана на власника (без процесів і регламентів);
  • високі постійні витрати, які “з’їдають” маржу.

Покупець платить дорожче за проєкт, який може працювати без автора: коли є інструкції, підрядники, шаблони процесів, зрозумілий план розвитку.

Якість активів: бренд, контент, база, інфраструктура

Окрім прибутку і трафіку, ціну підвищують активи, які складно швидко відтворити:

  • сильний домен і історія без санкцій;
  • контентна база, що ранжується роками;
  • e-mail база, підписки, спільнота, соцмережі;
  • технічна якість: швидкість, стабільний хостинг, чистий код, зрозумілий стек;
  • унікальні інструменти: калькулятори, каталоги, інтеграції, автоматизації.

Підготовка до продажу і прозорість угоди

Навіть хороший сайт може втратити в ціні, якщо продавець не підготував “пруф-пакет”. Для продажу сайтів у 2026 році стандартом є:

  • доступ/скріншоти GA4 або Метрики з джерелами трафіку;
  • підтвердження доходів і витрат;
  • перелік того, що передається: домен, хостинг, контент, сервіси, акаунти реклами;
  • короткий регламент передачі й підтримки після угоди.

Чим менше «білих плям», тим швидше проходить перевірка і тим вища фінальна ціна.

Де виставляти проєкт

Платформа також впливає на результат: потрібна аудиторія покупців і механіка безпечної угоди. З цієї точки зору Madbid можна розглядати як один із майданчиків для розміщення цифрових активів, коли важливо отримати видимість серед покупців і працювати через зрозумілий сценарій передачі.

Підсумкова логіка оцінки

Сайт коштує стільки, скільки він здатен стабільно приносити прибуток із контрольованими ризиками. Трафік, прибуток, ніша і стабільність — чотири опори, на яких тримається ціна. Якщо ці показники підтверджені цифрами, а активи передаються прозоро, продаж сайтів стає не лотереєю, а керованою угодою з прогнозованим результатом.