Українці сьогодні відзначають Святвечір: який він у традиціях та з якими рецептами куті

Сьогодні, 6 січня, у переддень Різдва, православні та греко-католицькі українці відзначають Святий вечір.  Готуватися до цього свята традиційно починали заздалегідь, щоб принести в дім Дідуха та поставити на стіл перед Різдвом 12 страв на честь 12 апостолів.

Зазвичай Святвечір припадає на останній день різдвяного посту тому, всі страви, які сьогодні поставляться на стіл мають бути пісними: без м'яса, молока, яєць та тваринного жиру.

Кутя, узвар та інші страви

Почесне перше місце на столі займає кутя. Найчастіше це варена пшениця (пізніше кутю стали варити з перлової каші або рису). З’явилася ця страва ще у дохристиянську добу і була обрядовою та символічною, бо пшениця вважалася символом вічності (щороку «оживає»), а мед був символом вічного щастя святих. У різних регіонах кутю варили по-різному.

Рецепт куті

За одним із рецептів зерно добре промивають, заливають холодною водою і залишають на 30 хвилин. Пізніше холодну воду зливають і додають у зерно окріп та варять на великому вогні близько години. У зварену кашу додають розтертий мак, розмочені родзинки і курагу, мелені горіхи. Все це заливають виноградним соком, додають по ложці меду та вина «Кагор» або коньяку.

Не менш важливим вважається на столі узвар. Це напій, який варили із сухофруктів. Зокрема кременчужани люблять додавати в узвар копчених груш, сушених яблук, вишень та інколи чорноплідної горобини.

Окрім куті та узвару, господині готували пісні голубці, тушковану капусту, пісний борщ з галушками, грибну юшку, кашу гречану чи пшоняну, вареники з капустою, картоплею, квасолею. Також смажили рибу, маринували оселедця, а ще пекли велику кількість пиріжків з вишнями, сливами та іншою начинкою, пригощаючи ними потім дітей та онуків.

Родина за столом
Коли на небі з’являється перша зірка, традиційно родини сідають за святковий стіл. Починали вечерю з куштування куті. Наслідуючи прадавні звичаї, їдять за столом зі спільних мисок та п’ють із одного кухля, для підтримання миру і злагоди в родині протягом всього року. Індивідуальні тарілки і ложки ставили лише для покійних родичів  або для того з родини, кого в цей вечір не було вдома. Якщо на Святвечір до родини прийшов несподіваний гість, це віщувало щастя на цілий рік, тому йому намагалися догодити. Доброю прикметою вважалося  запросити на вечерю одиноких, бездомних та убогих людей. Вечеряли, зазвичай, довго, а по завершенню, дякували за прожитий рік і просили щастя і долі на наступний.

Після вечері на столі залишали кутю, інші страви, ложки, бо вірили, що вночі душі померлих родичів прийдуть на гостини ще раз.

Особливості Святвечора в різних куточках України

На Полтавщині, зокрема й у Кременчуці  (у центральній та східній Україні) існував звичай на Святвечір носити вечерю дідусю та бабусі (якщо вони мешкали окремо), хрещеним батькам та добрим знайомим.

Серед особливостей святкування та приготування до Святвечора в інших регіонах є такі: галичани плетуть із колосків та ставлять у будинку Дідуха – як символ достатку. Буковинці та франківці у Святвечір кладуть під стіл сіно, а на стіл зерно і часник на кожен кут, застеливши його білою скатертиною

Кулінарні особливості різних регіонів:

-     Буковинці додають у кутю халву,

-     Галичани варять кутю густою і щедро заправляють горіхами та маком.

-     Волиняни кутю подають густою і рідкою, та ставлять на святковий стіл борщ із грибами і картоплю в «мундирах».

-     Вихідці із зони АТО (Луганська, Донецька область) варять кутю із рису і печуть багато пирогів з різними начинками.

-     Франківці готують пісний борщ на Святвечір та додають до нього «краплики» – вареники з дрібно порізаним оселедцем, заправлені смаженою на олії цибулею. А ще готують пісні голубці з рисом, гречкою і грибами та грибну підливу.

-     Закарпатці смажать пісні деруни (без яйця) та готують «галамбець» – ковбаски з кукурудзяної каші зі смаженою на олії цибулею.

Загалом, святкування надвечір’я Різдва є однаково важливим для жителів різних куточків нашої країни. Але багато із самобутніх звичаїв втратилися або забулися за радянських часів. Попри все, сьогодні українці заново відкривають себе для Бога, традиції й обряди, пов’язані з Різдвом.

Нагадаємо, Як у Кременчуці зустрічатимуть Святвечір і Різдво на головній площі міста (ПЛАН ЗАХОДІВ)