Неправдиві новини та «альтернативні факти» зараз у тренді: вони циркулюють фільтр-бульбашками у Facebook та інших соціальних мережах, маніпулюють громадською думкою на Twitter і панують у політиці. Проте цілеспрямована брехня – не новинка, позаяк і раніше її використовували як спеціальний інструмент влади.

Наприклад, фараон Рамзес ІІ – один із найвідоміших правителів Давнього Єгипту. 1274 року до Різдва Христового він воював з хетами і зазнав нищівної поразки при хетському місті Кадеш. Проте, повернувшись до Єгипту, фараон оголосив себе переможцем й на рельєфі увічнив свою версію того, як розгорталися події.

«Альтернативні факти» створювала й католицька церква в період Раннього Середньовіччя, коли посилалася на грамоту дарування, якою начебто 400 років тому імператор Констянтин віддав Папі Рим і велику частину Італії. Документ підробили, проте Констянтиновому дару церква донині завдячує Ватиканом.

Відтоді успіх неправдивих новин не згас. Передусім у політиці та на війні цілеспрямовано поширювали неправдиві новини, аби дискредитувати противника і в правильному світлі представити власну позицію.

1870 року Отто фон Бісмарк, прусський рейхсканцлер, спеціально підтасував факти, аби затягнути Королівство Пруссія у війну з Францією. Він скоротив текст так званої Емської депеші, листа про дії французького уряду до німецького канцлера, – і здавалося, ніби Франція образила короля Пруссії. Зманіпульований текст телеграми опублікувала преса.

Хибні показники витрат, необхідних для утримання державного апарату, поширювали напередодні Французької революції. Навіть учені, зокрема Бенджамін Франклін, не могли втриматися і не використовувати брехню у своїх цілях. Так, під час Війни за незалежність Сполучених Штатів він оприлюднив вигадану історію про те, що індіанське плем’я, пов’язане з британцями, цілеспрямовано та кровожерно знімає скальпи з білих, які підтримують революцію.

Перенасичення хибними новинами йде на спад лише після того, як наприкінці XIX століття в журналістиці розробили щось на кшталт кодексу преси. В США New York Times пропагували ідею, що слід перевіряти всі факти, які публікують. Інші газети приєдналися до цих вимог.

Незважаючи на те, що після цього в журналістиці траплялися повернення до пропаганди та ворожого цькування (зокрема впродовж Світових воєн), кодекс зберігається дотепер. У часи Інтернету традиційним серйозним медіа стає все складніше працювати. Pew Research Center нещодавно повідомив, що лише в США з 2004 року припинило свою роботу вже 100 газет, кількість професійних репортерів у Капітолії зменшилася на 35%. Водночас зростає вплив блогерів, інтернет-магазинів і соціальних мереж.

За матеріалами порталу "Збруч"

05366.com.ua

Коротка історія фейкових новин: від Давнього Єгипту до сьогодення

Неправдиві новини та «альтернативні факти» зараз у тренді: вони циркулюють фільтр-бульбашками у Facebook та інших соціальних мережах, маніпулюють громадською думкою на Twitter і панують у політиці. Проте цілеспрямована брехня – не новинка, позаяк і раніше її використовували як спеціальний інструмент влади.

Наприклад, фараон Рамзес ІІ – один із найвідоміших правителів Давнього Єгипту. 1274 року до Різдва Христового він воював з хетами і зазнав нищівної поразки при хетському місті Кадеш. Проте, повернувшись до Єгипту, фараон оголосив себе переможцем й на рельєфі увічнив свою версію того, як розгорталися події.

«Альтернативні факти» створювала й католицька церква в період Раннього Середньовіччя, коли посилалася на грамоту дарування, якою начебто 400 років тому імператор Констянтин віддав Папі Рим і велику частину Італії. Документ підробили, проте Констянтиновому дару церква донині завдячує Ватиканом.

Відтоді успіх неправдивих новин не згас. Передусім у політиці та на війні цілеспрямовано поширювали неправдиві новини, аби дискредитувати противника і в правильному світлі представити власну позицію.

1870 року Отто фон Бісмарк, прусський рейхсканцлер, спеціально підтасував факти, аби затягнути Королівство Пруссія у війну з Францією. Він скоротив текст так званої Емської депеші, листа про дії французького уряду до німецького канцлера, – і здавалося, ніби Франція образила короля Пруссії. Зманіпульований текст телеграми опублікувала преса.

Хибні показники витрат, необхідних для утримання державного апарату, поширювали напередодні Французької революції. Навіть учені, зокрема Бенджамін Франклін, не могли втриматися і не використовувати брехню у своїх цілях. Так, під час Війни за незалежність Сполучених Штатів він оприлюднив вигадану історію про те, що індіанське плем’я, пов’язане з британцями, цілеспрямовано та кровожерно знімає скальпи з білих, які підтримують революцію.

Перенасичення хибними новинами йде на спад лише після того, як наприкінці XIX століття в журналістиці розробили щось на кшталт кодексу преси. В США New York Times пропагували ідею, що слід перевіряти всі факти, які публікують. Інші газети приєдналися до цих вимог.

Незважаючи на те, що після цього в журналістиці траплялися повернення до пропаганди та ворожого цькування (зокрема впродовж Світових воєн), кодекс зберігається дотепер. У часи Інтернету традиційним серйозним медіа стає все складніше працювати. Pew Research Center нещодавно повідомив, що лише в США з 2004 року припинило свою роботу вже 100 газет, кількість професійних репортерів у Капітолії зменшилася на 35%. Водночас зростає вплив блогерів, інтернет-магазинів і соціальних мереж.

За матеріалами порталу "Збруч"

Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)

Отзывы и комментарии

Написать отзыв
Написать комментарий

Отзыв - это мнение или оценка людей, которые хотят передать опыт или впечатления другим пользователями нашего сайта с обязательной аргументацией оставленного отзыва.
 
Основной принцип - «посетил - отпишись». 
Ваш отзыв поможет многим принять правильное решение

 Комментарии предназначены для общения и обсуждения , а также для выяснения интересующих вопросов

Не допускается: использование ненормативной лексики, угроз или оскорблений; непосредственное сравнение с другими конкурирующими компаниями; безосновательные заявления, оскорбляющие деятельность компании и/или ее услуги; размещение ссылок на сторонние интернет-ресурсы; реклама и самореклама.

Введите email:
Ваш e-mail не будет показываться на сайте
или Авторизуйтесь , для написания отзыва
Автор
0/12
Актуальность
0/12
Изложение
0/12
Отзыв:
Загрузить фото:
Выбрать