Як захистити дитину від хімічних опіків стравоходу та потрапляння до нього сторонніх предметів

19 жовтня відбулася прес-конференція з завідуючим хірургічним відділенням, міським позаштатним лікарем-хірургом Кременчуцької міської дитячої лікарні Сергієм Горбаченко. На цю зустріч запросили журналістів нашого міста.

Під час цієї конференції було розглянуто такі проблеми:

1.Опіки стравоходу у дітей, якими речовинами вони можуть бути викликані. Наслідки та ускладнення хімічних опіків та отруєнь.

2.Сторонні тіла стравоходу та викликані ними ускладнення.

3.Перша допомога;

4.Попередження цих небезпечних ситуацій.

Якими бувають опіки та отруєння стравоходу у дітей

Опіки стравоходу у дітей бувають термічні та хімічні.

Термічні опіки – це, коли дитина може випити гарячу їжу чи рідинну, таку як: молоко, компот, чай, а особливо кисіль, бо цей напій є в’язким. Тут отруєння немає, але опіки можуть спричинитися.

Хімічні, на які звернув увагу Сергій Горбаченко, - це такі опіки, які виникають від побутових хімічних засобів та можуть призвести до летального результату.

Статистика потрапляння дітей до Кременчуцької міської дитячої лікарні

Останнім часом кременчуцькі діти часто потрапляють до відділення  інтенсивної терапії з: використанням, ковтанням, випиванням різноманітних рідин – кислотного або лужного походження, до яких належать миючі та чистячі засоби, а також різні розчинники для фарб (бензин, ацетон).

Як повідомив Сергій Горбаченко, за 2016 рік з такими отруєннями та опіками стравоходу у відділенні інтенсивної терапії знаходилося сімнадцять дітей, а за дев’ять місяців поточного року вже шістнадцять. Якщо стан дітей покращується, то їх переводять до фізичного відділення.

Малеча випиває хімічні речовини, приймаючи їх за харчові продукти або просто їм стало цікаво, що воно таке та яке на смак.

До дев’яносто п’яти відсотків таких випадків у дітей від року до двох з половиною, а ось діти меншого віку рідко потраплять до лікарні саме з діагнозом – отруєння або опіки хімічними речовинами.

Наслідки та перша допомога при опіках

Коли малеча випиває таку речовину, то стає неспокійною та млявою, на губах та слизовій рота можуть з’являтися набряки, бульбашки від опіків, з’являється рясна салівація (слиновиділення). Окрім цього, вона відмовляється від їжі, з часом у неї може підвищитися температура та з’явитися нудота.

Якщо мати запідозрить, що дитина випила щось не те, то спершу необхідно промити шлунок звичайною водою (або молоком) та визвати нудоту, а після цього знезаразити те, що випила малеча. Проте так як вона мала, то може й не сказати чи показати, що випила – саме це ускладнює процес нейтралізації. В такому випадку для того, щоб приблизно уявити причину, треба понюхати запах із рота дитини та її оточення, а також перевірити чи не залишилося у її роті скла від ємності, в якій знаходилися рідина. Якщо скло залишилось, то обережно, не травмуючи слизову, вийняти його, а там вже лікарі тампонами приберуть залишки.

Якщо дитина вип’є розчин лугу, то треба нейтралізувати його за допомогою  лимонної кислоти чи звичайного оцту, чи рослинного масла. Це все після того як промили водою шлунок та виявили причину. 

Цей розчин дати випити, як воду, у пропорціях один до десяти оцту на лимонну кислоту.

Якщо дитина випила соляну чи сірчану кислоту, тоді нейтралізувати її можливо двох-трьох відсотковим розчином вуглекислої (харчової) соди – половина чайної ложечки на літр води, розчиняємо, даємо випити та визиваємо нудоту.

Оцет же краще нейтралізується аскорбіновою кислотою – жовту аскорбінку розчинити у воді.

Отож, де кислотні отруєння, то їх треба промивати лужними розчинами, а лужні навпаки кислотними, але перед цим необхідно промити звичайною водою.

Якщо одразу не надати першу допомогу, через шість годин промивання шлунку уже не є ефективним.

Після промивання шлунку треба викликати швидку допомогу та госпіталізувати дитину до відділення інтенсивної терапії.

Ступені опіків стравоходу

Опіки стравоходу можуть бути трьох ступенів тяжкості: легкої, середньої та важкої.

Вважається, що легше за все переноситься опік кислотовмісними (оцет, лимонна кислота, ацетон), бо кислота визиває захисну плівку, струп на слизовій стравоходу та глибоко не проникає.    

Лужновмісні (препарати побутової хімії) ж є набагато гіршими, адже луг не відразу роз’їдає, не відразу спричиняє опік слизової, а тому проникає та  може поступово проникати до більш глибоких - слизового, підслизового, м’язового, серозного шарів стравоходу, а також викликає перфорацію слизової.

Частіше за все діти потрапляють до лікарні через те, що п’ють лужновмісні рідини.

Легка ступінь опіків – ураження слизової. Під час цього виникають рубці на слизовій, які не перекривають стравохід, не порушують процес функцій стравоходу  - проходження їжі, та заживають на сьому-десяту добу.

Середня ступінь – проникнення речовини більш глибше через слизову під слизово-м’язовий шар. Заживає три неділі та ділиться на: некротическую стадію - під час  контакту речовини зі слизовою; грануляційну; та рубцеву, при якій наступає звуження просвіту стравоходу – це призводить до того, що до шлунку дитини не може спокійно поступати їжа.

Важка ступінь – уражаються всі шари, може бути перфорація, кровотеча, проникнення до серця та аорти, трахеостравоходний свищ, коли до трахеї проходить свищ і проїдає її кислотою або лугом. Висока смертність, адже  під час запалення таких органів, як серце та аорта, прогнози бувають не втішними – п’ятдесят-сімдесят відсотків летальний результат.

Надалі, якщо дитина виживе, наступає рубцювання, яке звужує просвіт стравоходу. Дитина не може вживати тверду їжу, а під час посилення процесу рубцювання – дитина припиняє ковтати рідку їжу, бо викликається нудота, при якій можуть відходити згустки крові, некротизовані тканини. Окрім цього, з часом стравохід може перекриватися повністю чи перекриватися так, що вживаючи рідку їжу чи напої, дитину нудить, бо їжа не надходить до шлунку, а це призводить до кахексії, виснаження, схуднення.

У лікарні з таким випадком була дитина, котра наразі жива. При такому випадку необхідне оперативне лікування. Якщо дитині не проводили бужування, то накладають гастростому. Це необхідно для того, щоб їжа надходила до шлунку дитини.

Якщо проводити лікування, то в подальшому дитина може жити повноцінним життям, але відсоток при третій ступені цього дуже низький.

При другій та третій ступені з’являється рубцювання, а  тому раннє бужування починають робити на третій-восьмий день.

Силіконові бужі, які на кінці конусоподібно витончені, бувають різних розмірів, мають діаметр стравоходу, та призначені для різних вікових категорій. Ці інструменти призначенні для розширення та лікування деяких органів трубчастої форми. Вводять їх через рот, глотку та спускають до стравоходу, перед цим змазавши рослинним маслом.

Якщо роблять езофагоскопію, підозрюючи у дитини отруєння, то промили і все. В спокійному стані дитини, коли у неї не було шоку, то проводиться інфузійна терапія (знеболювальне, антибіотики), бо опіки, а коли нормалізується стан дитини - тоді вже їй роблять езофагоскопію ( на другу-третю добу). Під час цього ендоскопіст дивиться стадію ураження, якщо там просто почервоніння слизової оболонки, тобто немає ні опіків, ні фібрина – бужування не починають; якщо є геморагія, кровотеча, фібрин, то це признаки другого-третього ступеню тяжкості, - тоді прийдеться робити бужування.

Якщо не почати цей процес, то до сьомого тижня його й не треба робити, тому що утворюються рубці, котрі можна травмувати та спричинити перфорацію стравоходу.

Бужування проходить три рази на тиждень протягом двох тижнів, а з третього тижня - один раз на тиждень, з третього місяця  - один раз на місяць. Це все за умови, якщо є покращення -  проходить за допомогою різних бужів. Бужуваня - є одним із основних методів механічного лікування. Проводять його для запобігання повного закриття просвіту стравоходу рубцями, щоб дитина змогла приймати різну їжу.

При третій ступені, якщо зберегли життя дитини, то вона все одно залишається зі звуженим стравоходом, а тому все життя буде приймати рідку їжу.

Сергій Горбаченко говорив також про те, що існують операції, коли пересаджують кишечник замість стравоходу, тобто підшивають його біля глотки до шлунку.

Смертних випадків у відділенні Кременчуцької міської дитячої лікарні не було.

Діти, які потрапили з хімічними отруєннями до лікарні у 2016-2017 роках, повністю одужали, адже у закладі до таких випадків ставляться з настороженістю – відразу роблять езофагоскопію та гастроскопію на наступний день, якщо стан дитини дозволяє, якщо сумніваються, то проводять лікування, бужування,  а також езофагоскопію на третій-четвертий день, аби переконатися, що лікування подіяло та дітей виписують з рекомендаціями.  Лікарі під час обстеження дивляться також і на шлунок, бо якщо дитина багато випила речовини з високою концентрацією – може бути перфорація шлунку, а там і перитоніт. Тому потрібне оперативне лікування.

Причини отруєнь дітьми хімічними речовинами

Провинна за це повністю лягає на батьків, адже вони залишають хімічні речовини там, куди дитина може дотягтися, а красиві та барвисті ємності, в яких знаходяться рідини, приваблюють малечу. Ось вони і куштують їх, тому що їм цікаво знати, що воно таке та яке на смак.

Деякі люди, навіть, переливають хімічні речовини до інших пляшок.

Як розповів Сергій Горбаченко, у лікарні була ситуація, коли, хтось із батьків, перекис водню перелив до пляшечки від пертусину. Дитина почала кашляти, коли матері не було вдома, а тому бабуся, не відаючи, що робить, дала йому нібито ліки, а насправді там виявився двох відсотковий перекис водню. В результаті цього дитина отримала перший ступінь опіку. Все минулося добре.

Те, що батьки не дивляться за дитиною або залишають її саму,  призводить до негативних наслідків.

Сергій Горбаченко також навів інший приклад подібного випадку, мати, роблячи собі манікюр, не дивилася чим займається її дитина. Це призвело до того, що дитина випила речовину для зняття лаку.  В цій ситуації також все обійшлося.

На даний час, у відділенні немає дітей з хімічними отруєннями. Проте, коли через два-три дня дитину переводять у хірургічне відділення, батьки, бачачи, що дитині вже краще, відмовляються від продовження лікування. Не усвідомлюючи, чим це може завершитися. Лікарі намагаються їм пояснити та вмовити залишитися ще на деякий час, аби продовжити обстеження, так як дитині може стати гірше. Батьки ж відмовляються, не усвідомлюючи усієї небезпеки таких випадків. Ситуацій, коли поверталися до лікарні після цього не було, проте краще пройти весь курс лікування.

Сторонні тіла стравоходу та викликані ними ускладнення

Як стало відомо від Сергія Горбаченко, наразі у Кременчуцькій дитячій лікарні немає насадок для діставання сторонніх тіл. У цьому році вони повинні отримати ендоскоп.

Раніше справою ендоскопіста займалася реанімація. Після нещасного випадку полтавчан, Полтавським департаментом заборонено тим, хто немає відповідного сертифікату, проводити процедури пов’язані з цією процедурою. Тому вони викликають ендоскопіста з Полтави.

Якщо у лікарні буде повний комплект, то вони зможуть цього не робити, а займеться цим місцевий лікар, тим паче вони хочуть підготувати свого спеціаліста – хірургічного ендоскопіста. .

Через недбалість батьків в Кременчуці діти ковтають сторонні предмети, такі як: цвяхи, хрестики, шурупи, гайки, буси, батарейки, магніти, а особливо монети.

П’ять-шість разів на рік лікарі викликають ендоскопіста до Кременчука.

Коли діти розкушують градусники, то ртуть потрапляє до шлунково-кишкового тракту. Варто відмітити, що отруюються не самою ртуттю, а її парами. Ртуть вийде з прямої кишки та пройде через весь кишечник, а тому шкоди ніякої організму не буде. Проте краще градусниками не «харчуватися», адже буває, що відкушують кінчик градусників, а скло може поранити кишечник. Якщо зафіксовано, що ртуть в організмі є, то далі треба зробити знімок, який продемонструє чи залишилася вона.  

У шлунку є соляна кислота, а тому особливо небезпечно, коли туди потрапить батарейка (від десяти копійкової монети діаметром до маленьких батарейок). Батарейка містить у собі кислоту, а тому може спричинити язву, дисфункцію кишечника, а також отруєння, бо роз’їдається шлунковим соком і ферментами кишечника.  

Ще небезпечним є ковтання маленьких магнітів, адже вони переходять у кишечник, який у людей подібний до гармошки, окрім товстого кишечника, та можуть знаходитися у різних петлях кишечника – один в одній трубочці, другий – в іншій,  а між ними стінка кишечника, коли ж вони «з’єдналися» -  утворюється пролежень під тиском цих магнітів, та відбувається перфорація в обох петлях кишечника, вилив вмісту кишечника в черевну порожнину, що спричиняє перитоніт.  

Окрім цього, у Кременчуці за дев’ять місяців поточного року з опіковими хворобами у реанімації знаходилося двадцять одна дитина, з отруєнням ліками чотирнадцять дітей. За 2016 рік – з опіками перебувало двадцять шість дітей та стільки ж з отруєнням ліками.