Сьогодні розпочався Великий піст

Сьогодні, 19 лютого, розпочався цьогорічний Великий піст, який триватиме до 7 квітня включно.

Протягом Великого поста вживають різноманітну, проте доволі просту їжу – без зайвих прянощів, солодощів та солі, а також бажано приготовану на пару.

М'ясні, молочні продукти та яйця заміняються на рослинну їжу, перевага надається овочам, фруктам та кашам. Страви готуються лише на воді та без масла.

Окрім того, існує календарь, який розділяє піст по тижням, а кожен тиждень по днях.

Перший день Великого посту називають Жилавий понеділок. Цього дня не готуються гарячі страви, а печуться коржі з житнього тіста. Кожен у сім'ї повинен з'їсти хоча б одного коржа.

В першу суботу Великого посту господині збиралися до церкви, приносили з собою хліб, коливо та мед, а також замовляли велику панахиду за померлими рідними. Люди після причастя, виходячи з церкви, цілували хрест або ікону. Кожен, хто говів, ходив на вечірню і відносив причастя.

Першу неділю Великого посту називають "неділя збірна". Для того, щоб недоля пропала, дівчата у цього дня варили кашу з маком і на короткий час закопували її в землю. 

Четвертий тиждень Великого посту – середохресний, адже в середу цього тижня відзначається свято хреста. Цього дня печуться "хрести" з маком, які змащуються медом, а потім частина їх зберігається на час сівби. До того ж, на цьому тижні сіють мак, розсаду капусти та помідорів. 

Похвальним називається п'ятий тиждень, адже у суботу цього тижня відзначається свято Похвали Пресвятої Богородиці. 

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною", «шутковою» або «квітною», а тиждень перед цією неділею – "вербним". 

Шоста субота – Вербна або Лазерева. У Вербну неділю святять вербу – біля церкви збирають велику кількість вербового гілля, а після Богослужіння священник окроплює це гілля свяченою водою.

Останній тиждень перед Великоднем називається великим, страсним або чистим. Цього тижня віруючі дотримуються посту так само суворо, як і в перший тиждень.

Чистий четвер є святом весняного очищення – люди чистили все в хатах, коморах, стайнях, на подвір'ї, а також прикрашали все по-святковому. Окрім цього, купалися і самі, щоб позбутися хвороб. Увечері в церкві відправлялися "Страсті" – утреня Великої П'ятниці з читанням дванадцяти страсних євангелій, під час якої віряни у храмі стоять із запаленими свічками. Люди, повертаючись із церкви, намагались донести страсну свічку додому до того як вогонь згасне, а для цього робили спеціальні ліхтарі з кольорового паперу чи фарбованого скла.

Велика П'ятниця є найважливішим днем посту. У Страсну п'ятницю віряни нічого не споживають до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Обід пізній і строго пісний – обходяться капустою, картоплею, огірками. Цього дня не можна: співати, шити, прясти, рубати дрова, тесати сокирою. У п'ятницю печуться паски, проте переважно це роблять у Велику суботу зранку або у Великий четвер. Куштувати їх до освячення суворо заборонено та вважається гріхом.

У Великодню суботу робляться крашанки або писанки, але подекуди й у п'ятницю. 

У Великдень всі йдуть до церкви. Після святкової літургії окропленням святою водою благословляється паска, яйця та інші непісні страви. Люди хрестосуються та поздоровляють одне одного словами «Христос Воскрес!» та відповіддю «Воїстину Воскрес!», а після того йдуть додому, вмиваються, моляться та сідають за стіл. Цього дня наступає «розговіння».