Що з рибою в Міському саду: кременчуцькі депутати та чиновники не можуть дійти згоди

Що з рибою в Міському саду: кременчуцькі депутати та чиновники не можуть дійти згоди

У Міському саду задихається риба, - пишуть містяни. Керівник Міського саду запевняє, що показники води з озера у нормі, а депутати вважають, що система аерації - то гроші на вітер.

"Було проведено відбір води з озера Міського саду для подальшого проведення аналізу в лабораторії. Результати аналізів показали, що показники життя риби в озері Міського Саду в межах норми, а от вміст кисню у воді більше норми практично в 2 рази", - написав у мережі Фейсбук Віталій Дедюрін.

Він наголосив, що ні про який мор риби, як пишуть в соцмережах, мова йти не може.

"Винятком є ​​- каламутність, але це фітопланктон, яким харчується риба, і від його кількості в водоймі розраховується кількість риби, без штучної підгодівлі" - пояснив Віталій Дедюрін.

А от на сайті прес-служби міськради 28 серпня з'явилась інформація щодо встановлення системи очистки та аерації в озері. Там писали, що вода каламутна, бо "відвідувачі парку щодня приносять від 30 до 50 буханок хліба, щоб покормити риб та качок. Багато залишків хліба залишається у водоймі і починається процес бродіння".

У свою чергу депутат міськради Олександр Кальченко вважає, що рибу треба виловлювати з озера. Він вважає, що краще зменшити кількість риби, ніж встановлювати систему аерації, адже її ефективність роботи двох таких фонтанів за 10 днів, як писав пан Дедюрін, поки ніяк не доведена.

Що з рибою в Міському саду: кременчуцькі депутати та чиновники не можуть дійти згоди, фото-1

Нагадаємо, що розчинність кисню у теплій воді менша ніж у холодній, а тому без аерації риба у мілких водоймах гине.

У літрі води кисню не більше 10 см кубічних, що в 20 разів менше, ніж у повітрі. Наприклад, для коропа норма - це 3-8 см куб. кисню на один літр води.

"При його концентрації 2 см куб. в літрі води риба поводиться неспокійно, випливає на поверхню і ковтає повітря. При концентрації 0,5 см куб. короп швидко гине від задухи", - пояснюють у Держрибагенстві. 

Від нестачі кисню риба гине, іноді масово, а таке явище називають задухою. Причини задух наступні: «цвітіння» водойм, потрапляння у водойми різних побутових відходів чи добрив. 

Щоб уникнути масової загибелі вдаються до аерації, тобто насичення води киснем. 

Аби визначити вміст кисню у воді пробу відправляють до лабораторії ветеринарної медицини чи лабораторії аналітичного контролю Держекоінспекції.

риба озеро кисень вода аерація
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Оцените первым
(0 оценок)
Пока еще никто не оценил
95 просмотров в июле
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать
Комментарии