Закупівлі від 1 копійки будуть публічними, та багато інших змін! Закон про закупівлі підписав Зеленський

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ. 

Згідно із законом, використання електронної системи ProZorro стає обов’язковим для здійснення державних закупівель вартістю від 50 тисяч гривень (раніше поріг був від 200 тисяч гривень). Це допоможе вивести з тіні понад чверть мільйона закупівель на рік, наголосили у прес-службі. Також закон зобов'язує замовника надавати звіти у систему ProZorro про всі закупівлі вартістю від 1 копійки (раніше – від 50 тисяч гривень).

На сьогодні значна частина тендерних пропозицій, які є найбільш економічно вигідними за результатами електронного аукціону, відхиляється замовниками на підставі невідповідності умовам тендерної документації.

Частина таких тендерних пропозицій містила незначні помилки (неточності), які не впливали на ціну тендерної пропозиції та характеристики предмета закупівлі, та у випадку надання учаснику права на їх виправлення можливо було б зберегти найкращу ціну тендерної пропозиції, яка є найбільш економічно вигідною. Закон передбачає можливість виправлення учасником невідповідності в інформації (документах), що подані ним у своїй тендерній пропозиції, які були виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, протягом двадцяти чотирьох годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Поряд з цим наразі замовники стикаються з проблемою зриву (“тролінгу”) процедур закупівель недобросовісними учасниками, які користуючись правом оскарження процедури закупівлі до Антимонопольного комітету України як органу оскарження, штучно затягують проведення такої процедури закупівлі та чинять тиск на замовників. Відповідно в проекті Закону запропоновані нові підходи до оскарження процедур закупівель, які призведуть до зменшення можливості зловживань недобросовісними скаржниками механізмом оскарження для штучного затягування процедур закупівель та разом з цим забезпечить відповідне право суб’єктів господарювання на оскарження процедур закупівель згідно із принципами здійснення публічних закупівель, закріплених в Законі. Так, проектом Закону передбачаються нові правила щодо подачі скарги та повернення її оплати учаснику, а також встановлюється заборона щодо відміни тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, замовником під час розгляду скарги на даний тендер органом оскарження.

Разом з тим проектом Закону змінюються підходи до організації закупівельної діяльності. Так, організацією та проведенням процедур закупівель/спрощених закупівель будуть займатися уповноважені особи замовника. Крім того, організацією та проведенням процедур закупівель може займатися тендерний комітет, але виключно до кінця 2021 року. Також замовник може передати проведення своїх процедур закупівель (закупівель за рамковими угодами) до централізованих закупівельних організацій. Новий підхід до організації закупівельної діяльності забезпечить проведення якісних та успішних закупівель, а також сприятиме зменшенню додаткового навантаження на штатних працівників, на яких наразі покладається додаткова функція щодо організації та здійснення публічних закупівель, яка здебільшого є неоплачуваною.

Водночас для створення умов для ефективного здійснення закупівель замовниками та протидії “ціновому демпінгу” в сфері публічних закупівель в проекті Закону регламентований новий інструмент в електронній системі закупівель, який широко застосовується в європейській закупівельній практиці – аномально низька ціна тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі.

Так, на сьогодні мають місце непоодинокі приклади того, що за результатами електронного аукціону перемагає тендерна пропозиція учасника, ціна якої є значно заниженою по відношенню до цін інших тендерних пропозицій. Наслідком такої перемоги після підписання договору про закупівля є заключення додаткових угод, якими збільшується ціна за одиницю товару та відповідно зменшується обсяг закупівлі. Тобто учасник процедури закупівлі використовує “ціновий демпінг” щоб перемогти в електронному аукціоні та потім фактично через додаткові угоди нівелює його ж результати. Даний інструмент дозволяє виявити автоматично (за наперед заданими параметрами) електронною системоюзакупівель аномально низьку ціну тендерної пропозиції та звертає увагу замовника на існування відповідного ризику. Замовник в такому випадку має отримати обґрунтування від учасника процедури закупівлі щодо аномально низької ціни його тендерної пропозиції, а у разі відсутності такого обґрунтування (чи недостатньої аргументації) відхилити тендерну пропозицію такого учасника.

З метою удосконалення процесу проведення замовником оцінки тендерних пропозицій проектом Закону змінено підхід до визначення критеріїв їх оцінки. Так, при закупівлі будь-яких товарів, робіт і послуг можуть бути застосовані альтернативні критерії оцінки: ціна; ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки; вартість життєвого циклу. Такий критерій оцінки як вартість життєвого циклу широко застосовується в європейській закупівельній практиці та допомагає замовнику оцінити усі його подальші витрати під час експлуатації предмета закупівлі. Встановлення замовником критерію “вартість життєвого циклу” є корисним як для забезпечення ефективності здійснення закупівель, так і для прозорого витрачання публічних коштів, а також для дотримання сталого захисту довкілля.

На сьогодні Законом регламентовано право замовників використовувати електронну систему закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Таким чином, законодавець надає право замовникам здійснювати такі закупівлі за власним бажанням та на свій розсуд. Однак, у зв’язку з відсутністю чіткого механізму в Законі та недостатньою його правовою регламентацією замовники нехтують правом використовувати електронну систему закупівель для конкурентного відбору постачальників, надавачів послуг та виконавців робіт, укладаючи прямі договори, що не завжди є економічно обґрунтованим та вигідним. Здійснення замовниками таких закупівель в електронній системі закупівель, де вся інформація є відкритою та доступною для потенційних учасників, є в першу чергу передумовою для розвитку малого та середнього бізнесу. Крім того, на сьогодні “надпорогові закупівлі” складають лише 15 % від загальної кількості закупівель, на противагу “допорогових закупівель” – 85 %, у той час як 69 % “допорогових закупівель” проходять без використання електронної системи закупівель, які відбуваються непрозоро з порушенням принципів здійснення закупівель, визначених Законом, оскільки переважно замовники домовляються зі “своїми” постачальниками, що відповідно знижує конкуренцію. При цьому здійснення “допорогових закупівель” поза електронною системоюзакупівель не дає можливостей для здійснення громадського контролю за витрачанням бюджетних коштів, що може призвести до неконтрольованого та надмірного витрачання коштів держави, а також за таких обставин досить складно виявити факти поділу замовником предмета закупівлі з метою уникнення застосування процедур закупівель, що є порушенням вимог Закону. Дане питання урегульовується в проекті Закону шляхом введення нового виду закупівлі – спрощена закупівля, порядок здійснення якої розповсюджується на закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.

Крім того, проектом Закону розширюється перелік конкурентних процедур закупівель. Так, окрім процедури відкритих торгів та конкурентного діалогу, замовник може застосовувати процедуру торгів з обмеженою участю. Дана процедура застосовується, якщо товари, роботи чи послуги внаслідок їх складного або спеціалізованого характеру можуть бути запропоновані обмеженою кількістю учасників, які потребують обов'язкової попередньої перевірки кваліфікації та їх вартість дорівнює або перевищує для товарів та послуг 133 тисяч євро, для робіт – 5150 тисяч. Процедура торгів із обмеженою участю характеризується поділом процедури на два етапи. Завдяки цьому до оцінювання приймаються тендерні пропозиції лише тих учасників, що пройшли кваліфікаційний відбір. Процедура торгів із обмеженою участю доцільно використовувати, коли для замовника спроможність учасників є важливою для успішного досягнення результатів, передбачених договором, а також коли критерії оцінювання тендерних пропозицій повинні орієнтуватися на якість (а не тільки на ціну) для забезпечення оптимального співвідношення ціни та якості або в інших складних випадках закупівель послуг чи робіт, наприклад коли, підготовка тендерної пропозиції вимагає використання певних ресурсів, які підприємства не ризикували б використовувати, не маючи впевненості в тому, що замовник визнає їхню відповідність установленим ним кваліфікаційним вимогам.

Поряд з цим проектом Закону передбачається:

- для планування закупівель та підготовки до проведення процедур закупівель надати право замовнику проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання;

- надати можливість замовнику укладати один договір про закупівлю із переможцем закупівлі декількох (усіх) лотів в межах єдиної процедури закупівлі;

- певна трансформація переговорної процедури закупівлі шляхом уточнення порядку проведення переговорів та перегляду підстав її застосування;

- надати право замовнику відхиляти тендерну пропозицію учасника, який не виконав свої зобов’язання перед ним за раніше укладеним договором про закупівлю;

- детально регламентувати використання технічних специфікацій до предмета закупівлі, в яких визначаються характеристики товарів (послуг, робіт) через сукупність усіх їх технічних умов;

- розширити перелік кваліфікаційних критеріїв, які вимагаються замовником від учасника процедури закупівлі (з’являється вимога щодо наявності фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю);

- переглянутий перелік окремих сфер господарювання та введено категоризацію поняття замовника;

- встановлюється відповідальність для керівників замовників за невиконання вимог Закону та за укладення договору про закупівлю до/без проведення закупівель у порядку, встановленому Закону тощо.

Разом з тим з метою забезпечення ефективного, прозорого та якісного здійснення публічних закупівель, й зокрема належного функціонування електронної системи закупівель до проекту Закону вносяться правки технічного та нормопроектувального характеру.