Інсульт як одна з причин смертності: що треба знати про цю хворобу

З 28 жовтня по 3 листопада щорічно проводять Всесвітній тиждень інсульту. В Україні це проблема доволі гостра, адже за статистикою, близько 150 тисяч людей отримують інсульт, а 100 тисяч помирає, серед них 40% протягом 30 діб від початку захворювання.

За даними 2018 року, Полтавщина входить у п’ятірку із найвищим рівнем захворюваності на інсульт серед областей України.

Цьогоріч експерти провели аудит медзакладів, що надають допомогу при інсульті та розробили Вимоги до надання медичної допомоги при гострому інсульті за Програмою медичних гарантій у 2020 році.

Аудит виявив, що більше половини відділень не мають необхідного обладнання для діагностики та лікування. Тому через неправильне лікування зростає рівень смертності та інвалідності. 

"Лише 20% працездатних українців повертаються до роботи після інсульту", – наголосив Микола Поліщук, президент громадської організації «Українська асоціація боротьби з інсультом».

За його словами, саме умови лікування суттєво зменшують смертність та інвалідизацію. Хворі мають проходити лікування в спеціалізованих інсультних блоках та центрах, а не в загально-неврологічних відділеннях.

З наступного року обіцяють фінансувати випадки гострого інсульту за програмою медичних гарантій. Так, за кожен пролікований випадок держава виплачуватиме медзакладам 19,5 тисяч гривень.

У межах цієї суми лікарі встановлюватимуть діагноз, лікуватимуть та проводитимуть реабілітацію. У тариф входитиме вартість ліків з Національного переліку, окрім тих, що МОЗ закуповує за окремою програмою.

Також за словами заступниці голови Національної служби здоров’я Оксана Мовчан, маршрути швидких змінюватимуть так, щоб пацієнти вчасно отримали необхідну допомогу.

У народі вже склалися навіть деякі міфи стосовно цього захворювання та його лікування, які узявся розвінчувати лікар-невролог Юрій Фломін.

Міф №1: Хворому з інсультом потрібен спокій, його не можна перевозити

Що каже лікар? Такі ситуації трапляються доволі рідко, а пацієнт потребує швидкого та належного(!) лікування. Тому краще перевезти хворого до закладу, де є усі умови та ресурси (спеціалісти, томограф, лабораторія тощо).

Міф №2: Діагноз інсульту досвідчений лікар може встановити на підставі огляду

Що каже лікар? Аби виключити усі інші захворювання мозку (наприклад, пухлину або наслідки травми), треба робити КТ або МРТ голови. Без досліджень лікар не може встановити тип інсульту, а значить й правильно лікувати.

Міф №3: Усім пацієнтам з крововиливом у мозок необхідна операція

Що каже лікар? Необхідність операції видно по томографії, але в більшості випадків результативним є лікування у добре оснащеній реанімації. 

Міф №4: Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне

Що каже лікар? Аби зменшити ризик повторного інсульту, треба обстежитися у лікаря-невролога, який призначить необхідну профілактику. 

Міф №5: При лікуванні необхідні крапельниці

Що каже лікар? Крапельниці ставлять протягом перших двох діб після встановлення діагнозу.

Міф №6: Що більше крапельниць, то краще лікування

Що каже лікар? Сучасні протоколи з лікування інсульту, затверджені МОЗ України, не рекомендують використовувати так звані нейропротектори, "судинні препарати", антиоксиданти, антигіпоксанти тощо.

Міф №7: Лікування інсульту складається з гострого періоду, коли хворий не повинен рухатися й реабілітації через кілька тижнів чи місяців

Що каже лікар? При гострому інсульті реабілітація має розпочатися з 2-го чи 3-го дня після надходження до лікарні. Якщо її пізно почати, то користі буде мало. 

Міф №8: Порушення, спричинені інсультом (слабкість руки чи ноги, порушення мови, похлинання їжею, двоїння тощо), поступово зникнуть самі по собі

Що каже лікар? Так, мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу. Однак більшість пацієнтів зі стійкими післяінсультними порушеннями (не можуть ходити, самостійно вдягнутися чи вмитися, користуватись туалетом тощо) потребує реабілітації. Також масажі, ванни, електростимуляція уражених кінцівок, бджоли, п'явки, будь-які крапельниці з нейропротекторами, клітинна терапія - не рекомендовані, їх ефективність науково не доведена.

Міф №9: Інсульт виникає внаслідок стресів

Що каже лікар? До числа найбільших ризиків відносять: підвищений кров'яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт.ст.), цукровий діабет, миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту у 5 разів!) і високий холестерин, а також куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше 150 хв на тиждень) і ожиріння. 

Міф №10: Щоби запобігти інсульту або "пролікуватися" після інсульту, необхідно 1-2 рази на рік лягати у лікарню прокапатись або почистити судини

Що каже лікар? "Прокапування" немає жодних науково доведених переваг у профілактиці інсульту і не рекомендоване для використання у розинених країнах. 

Міф №11: Людина після інсульту часто є засмученою або плаче, тому що їй немає чому радіти

Що каже лікар? Приблизно в 30-40% людей, що пережили інсульт, розвивається післяінсультна депресія.  Лікарі приписують антидепресанти та консультації з неврологом або психіатром.

Міф №12: Після інсульту не можна пити каву

Що каже лікар? Навпаки помірне вживання меленої кави призводить до зменшення ризику інсульту, інфаркту і смерті внаслідок судинного захворювання. Також не варто відмовлятися від зеленого і чорного чаю, чорного шоколаду (вміст какао не менше 70%, 15-20 г на день) та горіхів (20-30 г на день), також лікарі рекомендують середземноморську дієту.

Міф №13: У разі підвищеного ризику інсульту (гіпертонія, хвороби серця) не можна ходити до сауни чи займатись спортом

Що каже лікар? Відвідувати сауну можна, але без вживання алкоголю. Протипоказанням може бути зневоднення організму. Фізичні навантаження навпаки корисні - аеробні (динамічні) вправи (швидка ходьба, велосипед, плавання, заняття на тренажерах на кшталт "Орбітреку"). Не можна лише силових навантажень.

Міф №14: Якщо є підозра на інсульт, слід почекати, доки все мине, або звернутись до сімейного лікаря чи терапевта

Що каже лікар? Якщо у людини раптово змінилось мовлення, перекосило обличчя чи погано слухається якась рука чи нога, слід негайно зателефонувати на лінію "103" й наполягати на госпіталізації в лікарню, де є КТ або МРТ. Лікування при ішемічному інсульті (тромболізис) дієве, якщо його застосовувати не пізніше 4,5 годин від появи перших ознак інсульту.

Міф №15: Не має значення, в якій лікарні лікуватися від інсульту, головне щоб лікар був досвідчений

Що каже лікар? Від обладнання залежить дуже багато - наявність томографа, лабораторії, реанімації, нейрохірургії, кардіолога, ендокринолога, уролога, хірурга, ортопеда - це важливо. Залежить багато й від організації лікування у відділенні, досвіду медиків, правильності діагнозу.