• Головна
  • Освітній закон: прийняті радикальні зміни
11:58, 16 січня 2020 р.
Надійне джерело

Освітній закон: прийняті радикальні зміни

Освітній закон: прийняті радикальні зміни

Законопроект № 0901 про середню освіту ухвалила Рада.

За це рішення проголосували 327 народних депутатів, проти – троє, утримались 54, не голосували 16.

У законі йдеться:

-Гарантовано зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. 

- Діти на тривалому стаціонарному лікуванні отримають право здобувати освіту в медзакладах. Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор. Для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

- Новоухвалений закон передбачає три адаптаційні цикли навчання – 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. 

- Щодо роботи вчителів.  Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку. Вчителем може стати людина з будь-якою освітою, а не тільки з педагогічною.

-Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

-Законом передбачено, що батьки учнів мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням з керівником закладу освіти.

- Передбачається три моделі вивчення української мови у школах.  Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар. Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови. Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС.

Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;

у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;

зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#освіта #мон #депутати
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...