Як відшкодовуються витрати при травмуванні на виробництві

Як відбувається відшкодування витрат у разі самостійної оплати лікування потерпілого на виробництві в стаціонарному відділенні закладу охорони здоров’я. Про це повідомляє сайт міськвиконкому.

Відповідно до пункту 3 статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” Фонд соціального страхування України (далі – Фонд) фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками медико-соціальної експертної комісії та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення).

Положенням про організацію лікування, медичної реабілітації і забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами і виробами медичного призначення, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.06.2010 № 18 (далі – Положення № 18) визначено, що фінансування витрат на лікування потерпілих, їх медичну реабілітацію, забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення здійснюється за прямими наслідками страхового випадку.

Відповідно до розділу ІІІ Положення № 18 підставою для фінансування витрат на лікування потерпілих, їх медичну реабілітацію є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування хронічного професійного захворювання, висновок медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) про ступінь втрати професійної працездатності та потребу потерпілого в такій допомозі.

Під час тимчасової непрацездатності до встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках або одужання підставою для фінансування витрат на надання медичної допомоги в амбулаторних та стаціонарних умовах, медичної реабілітації потерпілих є висновок лікарсько-консультативної комісії (далі – ЛКК) закладу охорони здоров’я.

У разі самостійної оплати лікування його вартість компенсується Фондом соціального страхування України потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за умови перебування потерпілого на обліку на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків, оригіналів розрахункових документів, що підтверджують їх витрати.

Фінансування витрат на планове лікування, пов’язане із загостренням хронічних захворювань, а також лікування потерпілого з новими проявами ушкодження здоров’я, що пов’язані з основним патологічним процесом, здійснюється лише на підставі висновку МСЕК та/або висновку ЛКК за направленням закладу охорони здоров’я, погодженим робочими органами виконавчої дирекції Фонду.

Фонд компенсує витрати на проїзд потерпілому до місця лікування і назад згідно з поданими проїзними документами (квитки, квитанції на постільну білизну і транспортування багажу).

Вартість проїзду відшкодовується у таких розмірах:

- залізницею – за фактичними витратами, але не вище тарифу купейного вагона;

- приміським або міжміським автобусом – за фактичними витратами.

Якщо потерпілий або супроводжуюча його особа має право на безкоштовний проїзд відповідно до чинного законодавства, то відшкодування витрат за проїзд не проводиться. Якщо потерпілий або супроводжуюча його особа має право на пільговий проїзд відповідно до чинного законодавства, то відшкодування витрат за проїзд проводиться з урахуванням пільг.

Відповідно до ст. 38-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” транспортне обслуговування осіб з інвалідністю здійснюється на пільгових умовах у період із 01 жовтня по 15 травня. Відповідно до Закону України “Про транспорт” пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за цільовим використанням коштів на лікування шляхом перевірки обґрунтованості обсягів і термінів наданої потерпілим медичної допомоги відповідно до стандартів медичної допомоги. Відшкодування витрат на лікування проводиться за виключенням витрат, передбачених бюджетними асигнуваннями закладу охорони здоров’я.