Електронні аукціони та гранти: Кременчук хочуть знову зробити прозорим

В Україні щороку проводять оцінювання щодо прозорості міст. Це роблять за 84 показниками, повідомили виданню «05366» у Трансперенсі Інтернешнл Україна.

Як зазначається, ще у першому дослідженні в 2017 році Кременчук увійшов у ТОП-10 прозорих міст. У 2018 році Кременчук уже опинився у ТОП-20, а цього року наше місто опинилося аж на 35-й сходинці.

Так, сьогодні, 11 березня, до міськради Кременчука завітали представники Трансперенсі Інтернешнл Україна. Вони розповіли, що прозоре місто є привабливим для інвесторів, зрозумілим для громади.

«Якщо якесь місто знизилося у рейтингу, це не значить, що воно перестало бути прозорим. Це значить, що інші міста попрацювали так, щоб підняти свій авторитет, і піднятися у рейтингу», - повідомили у міськраді.

Насамперед, представники глобального руху Transparency International вважають, що Кременчуку бажано впровадити офіційну платформу для бізнесу, електронні аукціони, врегулювати конфлікт інтересів, попрацювати над етикою депутатів, а ще звернути увагу на фінанси й гранти.

За словами начальника управління розвитку торгівлі Кременчуцького міськвиконкому Людмили Жорняк, електронні аукціони є не актуальними для Кременчука, це більше підходить для столиці. Оскільки, якщо підприємець (офіційно зареєстрований), раз на рік висадив тюльпани і хоче їх продавати протягом 3-х днів, він не буде користуватися цими аукціонами. Те саме стосується і сезонних майданчиків, які мають бути розміщені за правилами (біля кафе, де є вода і вбиральні). Причина, бо вони торгують алкогольними напоями.

Кременчук, який має бал 52,5, обійшла Полтава з результатом 47,8 та Миргород – 48,9.

Найбільш прозорими у Кременчуці визначили сфери інвестиції та економічного розвитку (6,6 із 17), комунальних підприємств (7,4 із 10), доступ та участь (8 із 9), інформації про роботу ОМС (4,6 із 8), професійної етики та конфліктах (1,2 із 6), фінансів на грантів (2 із 6).

Найнижчу оцінку у Кременчуці отримали сфери бюджетного процесу (5 із 7), житлової політики (3,2 із 6), кадрових питань (2,5 із 3), закупівлі (1,5 із 4), освіти (1,5 із 4) та соціальних послуг (0,5 із 3).