Про КВБЗ написала іспанська газета «EL PAIS»

«Україна: ціна свободи» - під такою назвою вийшла стаття журналістки Пілар Бонет в іспанській щоденній суспільно-політичній газеті «EL PAIS» (Країна). Ця газета досить популярна й має наклад більше 430 тис. екземплярів.

Журналістка відвідала багато українських міст, зокрема й Кременчук. А саме Крюковський вагонобудівний завод.

Який привернув увагу іспанської журналістки як приклад українського промислового підприємства, що виготовляє технологічну продукцію.

Вона говорила з вагонобудівниками, оглядала технічне оснащення КВБЗ. Пілар Бонет взяла інтерв’ю в голови наглядової ради ПАТ «КВБЗ» Володимира Приходька. Жрналістка ставить у приклад пана Приходька як захисника національної промисловості: «Україна повинна захищати національну промисловість, також як США, Китай і Європейський Союз».

Пілар Бонет налогосила, що Україна стає все більш аграрною країною. Вона щиро дивується чому МВС купувало вертольоти у Франції, а не замовляло їх у «Мотор Січ», а державна залізнична компанія купила потяги компанії Hyundai, хоча могла знайти такі ж поїзди але за кращою ціною на Крюківському вагонобудівному заводі.

Авторський переклад статті:

"Україна є більш сільськогосподарською країною. Ті, хто вважають промисловість важливою частиною національного суверенітету, зараз бояться, що їх батьківщина стане колонією багатонаціональних організацій.

Індекс промислового виробництва в 2019 році впав на 8,3%, і, завдяки вірусу, ВВП знадобиться мінімум сім років, щоб відновити рівень 2013 року, вважає економіст Андрій Новак.

"Якщо перед коронавірусом очікувалося економічне зростання на 3%, то зараз прогнози вказують на падіння, яке може коливатися між 4,5% і 11,5%", - зазначає він.

Позитивним є те, що сільське господарство не постраждало. Щодо галузі, то вона "все ще дихає", "вона береже знання та технології" і вимагає інвестицій для її модернізації.

"Україна - одна з небагатьох країн, якій належить весь цикл виробництва космічних ракет та будівництва літаків, але вона не має програми стимулювання держави, оскільки нашому уряду бракує стратегічного мислення", - говорить Новак.

Міністерство внутрішніх справ закупило вертольоти у Франції замість того, щоб замовити їх у "Мотор Січ" у Запоріжжі; мерія Києва, у свою чергу, придбала трамваї, які вона могла придбати у Львові у Польщі, а державна залізнична компанія нагородила Hyundai поїздами, які вона знайшла б за найкращою ціною на заводі вагонів у Крюкoвi (КВБЗ).

Владимир Приходько - директор та власник КВСЗ та один із великих юристів національної галузі. Його довга і видатна кар'єра пов'язана з цією компанією, директором якої був його батько.

Розташований у Кременчуці, місті на 220 000 мешканців поруч із Дніпром, КВСЗ виробляв продукцію переважно для Росії до 2013 року, року, коли Москва припинила імпорт вагонів і тим самим припинила скорочення закупівель, розпочате в 2011 році, повідомляє Приходько.

"Росія продовжувала захищати своїх національних виробників і навіть блокувала наші продажі в інші країни Співдружності Незалежних Держав, такі як Білорусь або Казахстан", - каже виконавча влада і додає: "Україна повинна захищати національну промисловість, як США, Китай і Європейський Союз та створити структуру для його одержання".

У 2012 році КВСЗ виготовив 11 700 вагонів, з яких близько 8000 експортували до Росії. У 2019 році його виробництво становило 5300 вагонів.

У березні президент Зеленський пішов на завод і пообіцяв, що держава купить йому три локомотиви та 90 легкових автомобілів.

"Для 2000 робітників, середня зарплата яких становить 17 000 гривень, та 12 000 людей у ​​галузі комплектуючих, ці обіцянки означали б роботу до кінця року, - сказав Приходько, коли ми відвідали його в березні.

У своєму кабінеті в штаб-квартирі КВСЗ Приходько заявив, що його потяги кращі і дешевші, ніж у Hyundai, але КВСЗ не може конкурувати з фінансовими стимулами корейців, які "в змові" були нагороджені міжміським поїздами між місця проведення матчів Євро-2012.

У великих майстернях КВСЗ плоди неоплаченої праці, включаючи спальні вагони, замовлені Українською державною залізничною компанією, та вагон-ресторан, який Таджикистанські залізниці ніколи не брали.

Приходько шукає спільних проектів з міжнародними компаніями в секторі, але вони більше зацікавлені у продажу своїх матеріалів, ніж у просуванні першої в Україні фабрики вагонів".