"ЛГБТ+ розмови" в Кременчуці: що за ініціатива та чи говоритимуть про секс-меншини зі школярами

 "ЛГБТ+ розмови" в Кременчуці: що за ініціатива та чи говоритимуть про секс-меншини зі школярами,  Близнюк Анна

Як стало відомо журналістам, у Кременчуці представники ГО "Європейський клуб" та Alona Glazkova підтримали проведення дискусії Як перестати хвилюватись і прийняти ЛГБТ+ спільноту. Організатор - Amnesty International Ukraine.

"Хочемо Вам анонсувати нашу нову ініціативу, яка називається LGBT+ talks / ЛГБТ+ розмови.

ЩО це буде?

- це буде серія друкованих інтерв'ю освітян (різних людей, дотичних до освіти) та представників/ць ЛГБТ+ спільноти в Україні.
ЧОМУ ми це робимо?

- нам здається, що освітяни вороже ставляться до ЛГБТ+ спільноти, бо ніколи з ними не стикалися; вірять, що в українському середовищі їх дуууууже мало, тому можна про них жартувати, зневажливо ставитися або просто не звертати уваги на цю тему.

ЩО ми хочемо?

- МИ би хотіли поговорити про булінг, дискримінацію, роль школи в прийнятті різноманіття, роль вчителя в поширені скептичного ставлення до представників/ць ЛГБТ+ та стигматизації меншин.

- говорити про те, як зробити життя ЛГБТ+ підлітків в школі легшим, про те, як спілкуватися з ЛГБТ+ батьками, чи можливо представнику/ці ЛГБТ+ стати вчителем/кою і відкрито говорити про цю частину своєї ідентичності.

І ми шукаємо героїв/їнь для наших розмов! Якщо Ви працюєте в школі і хочете поговорити про ЛГБТ+ в школі - напишіть нам. Якщо Ви є представницею/ком ЛГБТ+ спільноти і хочете поговорити про свій досвід зі школою і цю частину Вашої ідентичності - напишіть нам", - йдеться у повідомленні в групі Знай більше.

Кременчуцька журналістка Лариса Гориславець теж підтримала ініціативу.

Тим часом кременчуцькі батьки гнівно виступили проти таких ініціатив, вважаючи, що такі лекції читатимуть дітям в школі.

Наші журналісти поспілкувалися із пані Альоною Глазковою аби зясувати що це за ініціатива та чи будуть про це говорити з дітьми в школах.

Поясніть, будь ласка, де проходять ці обговорення й у якому форматі?

- Це не обговорення, а інтерв'ю-розмова. У якій беруть участь один представник/ця освіти, один представник/ця спільноти лгбт+, яким довелося вчитися в українській школі та інтерв'юерка. Розмови відбуваються онлайн, бо наші герої/ні з різних міст, містечок.

Чи має це відношення до школи?

- Так, ми говоримо з людьми, які дотичні до школи, працюють там.

У яких виданнях опублікують ці інтерв'ю?

- Сподіваємося, що вони будуть розміщені в "Українській правді".

Хто може долучатися до розмов про ЛГБТ?

- По-перше, представники/ці освіти, які готові говорити про лгбт+ в школі, про учнів, батьків, вчителів. Які визнають лгбт+ частиною суспільства і розуміють, що цієї теми не уникнути, готові говорити про булінг та дискримінацію лгбт+ спільноти в закладах освіти. По-лруге, представники/ці лгбт+ спільноти, які вчились в школі і готові ділитися своїм досвідом.

Чи плануються такі обговорення з учнями в школах чи тільки серед охочих в соцмережах? 

- Не плануються. Хіба що вчителі, які братимуть участь в інтерв'ю, або ті, які прочитають інтерв'ю - захочуть поговорити про булінг в школі зі своїми учнями  і перестануть називати представників/ць лгбт+ спільноти збоченцями.

А тим часом ми опитали кременчужан в соцмережах як вони ставляться до таких розмов з дітьми.

Думки городян розділилися: 24 % виступили "за" обговорення теми ЛГБТ з дітьми, 76% категорично проти.

Кременчужани вважають, що на такі теми мають говорити батьки з дітьми - 23%, інші переконані, що теми ЛГБТ можна порушувати після обговорення питань сексуального виховання - 4%.

 "ЛГБТ+ розмови" в Кременчуці: що за ініціатива та чи говоритимуть про секс-меншини зі школярами, фото-1

19 травня, Верховна Рада має розглянути у першому читанні проект Закону «Про медіа», до якого релігійна спільнота має низку зауважень. При цьому профільний Комітет рекомендує парламенту спрямувати законопроекти № 2693 та № 2693-1 на доопрацювання з метою врахування зауважень громадськості, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на Інститут релігійної свободи.

Нагадаємо, що у лютому цього року Всеукраїнська Рада церков і релігійних організацій також направила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики свої пропозиції до проекту Закону «Про медіа».

На думку релігійних діячів, проблемними для свободи слова є положення п.3 частини 1 статті 37 законопроекту № 2693, які передбачають заборону поширення висловлювань, що є дискримінаційними щодо окремих осіб та їх груп. За такі висловлювання передбачається штраф у розмірі від 23 615 до 236 150 гривень для друкованих медіа та навіть цілковите блокування для онлайн-медіа.

Таке формулювання є вкрай небезпечним для свободи слова та вираження поглядів в Україні, адже дискримінаційними можна назвати широке коло пропозицій і ініціатив: як приклад, позитивна дискримінація, спрямована на забезпечення гідних умов життєдіяльності людей з особливими потребами, багатодітних родин, малозабезпечених верств населення, ветеранів АТО/ООС, тощо.

На переконання ВРЦіРО, задля досягнення мети, передбаченої згаданим пунктом проекту, достатньо п. 2 частини 1 статті 37 законопроекту, який забороняє поширювати “висловлювання, що розпалюють національну, расову чи релігійну ворожнечу чи ненависть до окремих осіб чи їх груп”, а також практичної реалізації чинного Закону України «Про захист суспільної моралі».

Рада церков піддала критиці положення законопроєкту № 2693, які забороняють релігійним організаціям засновувати, володіти чи управляти аудіовізуальними медіа (ч. 3 статті 21 проекту), подібно як це робив атеїстичний, ідеологічно заангажований радянський режим.

Такий підхід є неприпустимим у демократичному, плюралістичному і вільному суспільстві, яким є Україна, в тому числі враховуючи гарантії ідеологічної багатоманітності та заборони цензури, передбачені статтями 15 та 24 Конституції України.

Робоча група, створена Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики, розглянула ці та інші зауваження, які передбачають концептуальні зміни та уточнення низки положень проекту Закону про медіа.

У зв’язку з цим на засіданні 30 квітня Комітет вирішив, що велику кількість запропонованих змін не можна опрацювати в рамках процедури підготовки до другого читання, а тому обидва законопроекти слід направити на доопрацювання на повторне перше читання – з метою підготовки замість двох проектів єдиної нової редакції проєкту Закону.

лгбт школи обговорення опитування кременчук
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Оцените первым
(0 оценок)
Пока еще никто не оценил
131 просмотр в апреле
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать

Комментарии