Штрафи за сміття збільшать, а штрафуватимуть поліціянти, - законопроект

У Верховній Раді вирішили посилити відповідальність тим, хто смітить. Співавтор закону, Ірина Костанкевич, розказує, що саме вона із колегами хочуть змінити.

"Депутати із групи "За майбутнє" підготували законопроєкт за яким ми вносимо зміни до кодексу про адміністративні правопорушення і зміни до кодексу про кримінальні правопорушення, зокрема це суть – це збільшення штрафів", – повідомила вона.

Суми штрафів зростають в десятки разів. А контроль за чистотою покладають не лише на екологічну інспекцію, а й на поліцію та муніципальні варти.

"Ми вивчали досвід інших країн, і Європи і світу, штрафи загалом у світі дуже високі. За недопалок це може бути 200 доларів, в деяких країнах 300 і вище. Ми запропонували збільшити штрафи істотно. І найменший штраф який передбачається, це від 6000 грн і вище. Це є і громадянам і посадовим особам", – пояснила нардепка.

Експертне середовище ініціативу депутатів загалом підтримує. Але просить ретельніше прописати механізми стягнення штрафів.

Крім збільшення штрафних санкцій, для злісних порушників закон передбачає ще громадські роботи.

Що ми маємо сьогодні?

Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення містить низку положень, які стосуються відповідальності за порушення правил поводження з відходами.

Це - забруднення земель відходами, пошкодження та засмічення лісу відходами, порушення вимог щодо операцій поводження з відходами, викидання сміття через вікна транспортних засобів, за борт річкового або маломірного судна та ін.

Проте чинне законодавство не містить окремої норми, яка б встановлювала покарання за засмічення територій населених пунктів, як це є в більшості європейських держав. На практиці такі дії караються за ст. 152 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм та правил у сфері благоустрою населених пунктів. Розмір штрафу становить від 340 до 1360 грн.

Така норма фактично відсилає нас до пошуку заборони викидання сміття в інших актах законодавства, про які як працівники правоохоронних органів так і порушники можуть не знати. Втім, ЗУ “Про благоустрій населених пунктів” теж не містить чіткої заборони щодо засмічення території.

У зв’язку з цим, кожен орган місцевого самоврядування повинен розробити правила благоустрою для свого населеного пункту, де слід прописати перелік обмежень на використання земельних ділянок об’єктів благоустрою, серед яких власне й передбачити засмічення території. Такий стан нормативно-правового регулювання об’єктивно несе ризик послаблення контролю і відповідальності за виконання відповідних вимог.

Зазвичай, розмір штрафу залежить від особи правопорушника (фізична особа, посадова особа чи громадянин-суб’єкт підприємницької діяльності). Найнижчим у сфері поводження з відходам в Україні є штраф за викидання сміття та інших предметів за борт річкового судна, а також викидання сміття з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів та трамваїв, що становить від 8,5 до 17 гривень.

Найсуворіше покарання має місце у разі порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення. Такі дії карають штрафом у розмірі від 340 до 1360 грн для фізичних осіб та від 850 до 1700 грн для посадових осіб і громадян-суб’єктів підприємницької діяльності.

В аналогічних розмірах коливається штраф за забруднення відходами сільськогосподарських та інших земель (240-1360 грн для фізичних осіб та 850-1700 для посадових осіб і громадян-суб’єктів підприємницької діяльності).

Зовсім іншими є штрафи за поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною. До останніх належать відходи тваринного походження, зокрема гній та рештки тварин.

Особливістю відповідальності за порушення вимог щодо поводження з цим типом відходів є передусім суворість покарання та те, що перелік правопорушень і розмір штрафів передбачаються в самому Законі України “Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною”, а не кодифікованим актом.

Так, за утилізацію чи видалення побічних продуктів тваринного походження у спосіб, що суперечить вимогам закону,передбачається штраф для юридичних осіб у розмірі від 23 до 30 розмірів мінімальних заробітних плат. В 2018 році такий штраф становить від 85629 до 111690 гривень.

Як карають порушників за кордоном?

На противагу Україні, в Польщі штрафи за недотримання законодавства про відходи є значно вищими.

Так, за засмічення територій населених пунктів встановлюється покарання в розмірі до 500 злотих (3500 грн) або догана, за неподання річних звітів про обсяги утворення відходів штраф становить 500 злотих (3500 грн), а змішування небезпечних відходів один з одним або з іншими відходами, збір і переробка відходів без дозволу або з порушенням виданого дозволу, транспортування відходів без дозволу карається штрафом у розмірі від 1000 злотих (7000 грн) до 1000000 злотих (7000000 грн).

У Сінгапурі порушники, які вперше викинулидрібніпредметиу невстановленому місці, такі як недопалки від сигарет або обгортки від солодощів, несуть покарання у розмірі 300 долара(7950 грн.).

За викидання габаритніших предметів, як от пластикових пакетів чи обгорток від харчових продуктів, призначають штраф, який може досягати 1000 дол.США(26500 грн.)або покарання у вигляді 12 годин громадських робіт.

При цьому, обов’язком є одягати оранжеві жилети, метою яких засоромити винуватця та запобігти від повторного порушення. Штраф за повторні правопорушення може досягати 5000 доларів США.

Так, за засмічення територій протягом 2016 р. у Сінгапурі притягнуто до відповідальності 31000 осіб. Такі високі штрафи дозволили Сінгапуру досягти статусу найчистішого міста планети.

У Швейцарії діють нові правила, відповідно до яких штрафи за засмічення громадських місць сягають 300 швейцарських франків (8464 грн.). Пропонується збільшити штраф за неналежне видалення побутових відходів у розмірі до 20000 швейцарських франків (564000 грн.).

В Україні у більшості випадків розмір штрафів за поводження з відходами навряд чи стримує осіб від скоєння правопорушень. Разом з цим, проблемою залишається також і непритягнення винних до відповідальності.Чимало людей дозволяють собі залишити сміття у лісі, спалити відходи у своєму ж дворі чи викинути їх на узбіччі дороги, відчуваючи при цьому абсолютну безкарність.

Причиною цьому є низька екологічна свідомість, відсутність контролю з боку держави, а також брак інформування громадян про випадки притягнення до відповідальності за ті чи інші правопорушення.

У деяких сферах (наприклад, відповідальність за поводження з відходами тваринництва, де передбачені суворі штрафи) протягом 2016-2017 років жодну особу не притягнуто до відповідальності за порушення вимог.