Куди поїхати на Полтавщині: перелік цікавих місць для туристів

Видання Ukraїner створило рейтинг ТОП-100 місць в Україні для турів вихідного дня. До рейтингу увійшли цікаві та визначні місця га Полтавщині.

До них віднесли Музей гончарства в Опішні, який заснувала найстаріша династія гончарів України.

Також туристичним обєктом є Краєзнавчий музей у Полтаві - це одна з перших будівель у стилі українського архітектурного модерну.

Цікавою будівлею є й Центр хасидизму у Гадячі. Туди постійно приїжджають паломники з усієї України.

Відомим місцем є Великі Сорочинці, де щороку проходить найбільший в Україні та найвідоміший ярмарок.

На Полтавщині команда проекту знімала фільми про Опішне, Решетилівку, Кременчук, Семенівську громаду, Полтаву.

Де побувати ще?

Іванова гора

Це історичний центр Полтави, найкращий оглядовий майданчик міста. Більше одинадцяти століть тому тут був дитинець літописного міста Лтава. Згодом було збудовано земляну Полтавську фортецю, яка у ХVІІІ ст. три місяці стримувала наступ шведів.

Обов’язково слід помилуватися з альтанки на долини Ворскли з Хрестовоздвиженським монастирем на сусідньому пагорбі. Також тут неподалік знаходиться музей Котляревського і пам’ятник галушок.

Хрестовоздвиженський монастир

Заснований у 1650 р. на березі річки Ворскли і є єдиною в Україні «семиглавою» церквою в стилі бароко, яка збереглася до наших днів. Під час війни зі шведами тут була ставка Карла XII.

У першій половині XX ст. монастир було закрито і розграбовано, НКВС використовувало приміщення як в’язницю для малолітніх, згодом як школу-інтернат. Комплекс повернуто церкві в 1991 році.

Музей-садиба Котляревського

Це справжнісінька українська хатка, розташована на Івановій горі. Неподалік є сарай, комора та колодязь із журавлем, а навколо тин із квітами. Будівля має п’ять невеличких кімнат. Уздовж кабінету господаря під стелею на сволоку кирилицею написано: «Создася дом сей в ім’я Отця і Святого Духа. Амінь. Року 1705 місяця Серпня 1».
У кімнатах залишилися деякі збережені особисті речі письменника: комод, дзеркало, ломбардний столик, картина; решта оздоблення кімнат — типологічні речі, відомі за спогадами сучасників.

Поле Полтавської битви

Музей створено в 1909 році на полі Полтавської битви поряд із Братською могилою російських воїнів до 200-річчя перемоги російської армії над шведами. Колекція налічує понад 8 тис. експонатів: твори мистецтва, зброя, нагороди, прапори, обмундирування і спорядження російської та шведської армій, особисті речі Петра I і його сподвижників. Встановлено озвучена діорама Полтавського бою.

Туристам радять брати екскурсовода, який розповість безліч цікавих моментів.
Поруч — пам’ятник Петру I, Сампсоніївська (Самсонівська) церква (1895) і братська могила російських воїнів, хрест на могилі шведських солдатів і пам’ятник шведам від росіян. Відновлено два редути (польові укріплення російської армії), один з яких знаходиться з протилежного боку від траси, а інший — неподалік від будівлі музею.

Музей дальньої авіації

Музей знаходиться на території Полтавського військового аеродрому, де в радянські часи базувалася 13-а гвардійська Дніпропетровсько-Будапештська ордена Суворова важка бомбардувальна авіаційна дивізія.

У її складі було 18 дальніх надзвукових ракетоносців-бомбардувальників Ту-22М3 (Backfire), 6 дальніх реактивних ракетоносців-бомбардувальників Ту-16 (Badger) та інша техніка. Після розпаду СРСР дивізію було розформовано.

За українсько-американською Угодою про ліквідацію стратегічних ядерних озброєнь, у лютому 2006 р. на полтавському військовому аеродромі розрізали останній бомбардувальник ТУ-22М3. Для музейної експозиції залишили 2 літаки, ще кілька привезли з інших міст.

Зокрема, найбільший у світі стратегічний бомбардувальник ТУ-160 — єдиний залишився в Україні. Зараз він є головною визначною пам’яткою музею. Інші експонати: Су-15, Ту-95МС, Ту-22КД, Ту-134УБЛ, Ту-22М2, Ту-22М3, Ту-16, Ан-26. Всього 9 машин.

Полтавський художній музей

Першу в Полтаві картинну галерею заснував у 1919 р український учений-археолог М. Рудинський на основі подарованої йому колекції художника-передвижника Н. Ярошенко. Серед 100 живописних творів були роботи І. Шишкіна, В. Полєнова, В. Маковського, І. Рєпіна, В. Максимова тощо.

У зібрання було включено художні цінності з націоналізованих маєтків Кочубеїв (Диканька), Галаганів (Сокиринці), Капністів (Обухівка), Рєпніних (Яготин). Колекція західноєвропейського живопису включає унікальні твори Д. Тьєполо, П. Рубенса, М. Хондекутера, А. Остаде, В. Лебрен, К. Петерс і ін.

Музей Панаса Мирного

Музей знаходиться на околиці Полтави, в самому кінці колишньої Третьої Кобіщанської. Тут у 1903 р. письменник придбав невеличку одноповерхову садибу, де прожив 17 останніх років життя. У гостях у нього бували Леся Українка і Олена Пчілка, М. Коцюбинський і В. Стефаник, М. Заньковецька і М. Лисенко.
У 1940 році тут було відкрито музей.

У семи кімнатах зібрано понад 150 рукописів Панаса Мирного і його брата І. Білика, близько 1000 особистих родинних речей, книжок, документів і фотографій. Більше 20 років музеєм завідував син письменника — М. Рудченко. Згодом у дворі було встановлено також пам’ятник Мирному.

САДИБА-МУЗЕЙ ГОГОЛЯ, ВЕЛИКІ СОРОЧИНЦІ.

Оскільки Микола Гоголь народився саме в Сорочинцях, у будинку лікаря Трохимовського, тож саме в цьому будинку в 1929 році було відкрито перший державний музей письменника. На жаль в 1943 році він був зруйнований. В 1951 році було збудовано приміщення уже нового музею. Музей не схожий на згадуваний будинок, але він стоїть на тому ж самому місці.

Експозиція музею знаходиться в п'яти залах. Основна експозиція про письменника розміщена в третьому залі. Саме в цьому музеї можна побачити атестат про закінчення Ніжинської гімназії вищих наук, де Гоголь навчався 7 років, а також власноручні малюнки письменника.

В цьому залі знаходиться першовидання збірок письменника: "Миргород", "Арабески", "Мертві душі". Також знаходяться особисті речі: підхресна хустинка, записна книжечка, портфель, шляпа-циліндр та валіза, з якою подорожував письменник. Особливо цінними є меблі середини 18 століття з червоного дерева та посмертна маска М. Гоголя.