Вдягатися у нове та пекти керечун: традиції відзначення свят 18 та 19 січня

Сьогодні, 18 січня, другий Щедрий вечір або голодна кутя перед Водохрещею.

Додому приносили освячену воду. Вірили, що вона оберігає будинок від зла, лікує від хвороб. Цього дня не виносять з оселі речі, не позичають гроші.

На вікнах і дверях намалювали хрести за допомогою свічки або крейди. Дівчата ворожили.

Господині пекли обрядовий хліб "керечун" ("карачун", "книш", "лежень") з пшеничної, рідше житньої чи ячмінної муки. Обрядовий хліб мили в ополонці, витирали рушником.

Вмочали хліб у воду й говорили: "Не купається хліб у воді, але я у здоров'ї і силі", а набираючи воду – "не беру я воду, але молоко, мед і вино".

Ним годували й тварин, кидали у воду, якою милися.

Його робили в вигляді хреста в деяких районах, запікали зерна різних культур – жита, квасолі, кукурудзи, маку, а також додавали часник і мед.

Готували страви із збіжжя і городини власного господарства: з пшениці, гречки, кукурудзи, гороху, квасолі, капусти тощо. Звісно варили кутю з медом, цукром, маком, горіхами.

Подавали "узвар" ("озвар", "вар", "сушениця") – компот із сухофруктів: груш, яблук, вишень, слив тощо. Узваром переважно завершували вечерю.

Для "добрих душ" готували ритуальну "вечерю": на підвіконня ставили по ложці куті, у новий горщик чи миску набирали по ложці з кожної страви святовечірньої трапези і накривали "першим" хлібом, тобто тим, який перший вийняли з печі.

Готували пироги, пісний борщ: пироги з маком, сливами, з гречаною кашею, квасолею, горохом.

Ще подавали рибні страви, голубці з пшона, капуста, горох, гриби на олії тощо.

Завтра, 19 січня, охочі купатимуться в ополонках. З ХІХ ст. освяченою водою умивалися від різних хвороб, а молодь могла штовхатися, аж поки хтось не впаде у воду. Вже наприкінці ХХ на початку ХХІ ст. в Україні поширилася традиція купання в ополонці.

На Водохреще треба ходити в новому чистому одязі, бо накличете хвороби.