Суд: первізники не мають право перевіряти сертифікати вакцинації або медичні довідки

В Україні немає правових підстав для того, щоб вводилися обмеження на пересування громадян та обмеження їх прав та свобод.

На цьому на сторінці у соцмережі Фейсбук акцентує увагу кременчужан юрист Олег Биков.

Він ссилаючись на одну з чисельних подібних поставнов суду, пояснює наступне:

"Українські суди, яким приходять протоколи на водіїв, які не перевіряють ковід-сертифікати пасажирів, приймають сторону автоперевізників, посилаючись на пріоритет Конституції та законів перед підзаконними актами.

Про це свідчить інформація із єдиного реєстру судових рішень

Так, 9 листопада 2021 року, Кельменецький райсуд Чернівецької області (ПОСИЛАННЯ НА РІШЕННЯ СУДУ) розглянув протокол про адміністративне порушення, яке на перевізника склали за перевезення трьох пасажирів без ковід-сертифікату.

Перевізник свою провину не визнав, заявивши, що він не має повноважень перевіряти ковід-сертифікати.

Суд, розглядаючи цю справу, заявив, що нині в Україні не введено військового чи надзвичайного стану, які б давали правові підстави для обмеження конституційних прав громадян, а також відсутній закон, яким встановлювалися б обмеження свободи пересування громадян. На думку судді, автоперевізник не був зобов'язаний і не мав права обмежувати право пасажирів на проїзд. Тому суд вважає, що провини у діях перевізника немає."

Ось на що посилається суддя у тексті постанови:

"Статтею 22 Конституції України права ісвободи людиниі громадянина,закріплені цієюКонституцією,не євичерпними. Конституційні праваі свободигарантуються іне можутьбути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 51 Господарського кодексу України підприємницька діяльність припиняється: з власноїініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставірішення судуу випадках,передбачених цимКодексом таіншими законами. Порядок припинення діяльності підприємця встановлюється законом відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбаченістаттями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст.2 закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за виняткомобмежень,які встановлені ЗАКОНОМ.

Так, ст.44-3 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 28.08.2020 року в справі № 10-р/2020 наголосив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.

На даний час в Україні не запроваджено воєнний чи надзвичайний стан, існування яких давало б правову підставу для обмеження конституційних прав громадян на працю та свободу пересування, а також відсутній закон, яким би встановлювалися обмеження свободи пересування громадян в Україні."