Батько Махно i справжнi пiснi анархiзма

Разрушим мы троны и власть капитала

Сорвем все порфиры златого металла.

И станем мы чтить их кровавой борьбой

Ответим тиранам за подлый их строй…

(Н.Махно «Призыв»)

Махновщина до тепер є, мабуть, наймасштабнішою білою плямою на карті історії України періоду революції та громадянської війни. За радянщини махновщина в історії висвітлювалась “кулацким контрреволюционным анархистским движением, за которым стояли две – три тысячи ограниченных людей: мародеров, убийц, боровшихся против пролетарского государства”. О махновщині згадувати заборонялося, вивчати – тим більш. Більшість матеріалів раніше було недоступним не тільки масовому читачу, але й історику. Маленьким істеричним злим чоловіком зображували Нестора Махна у книгах та кіно про громадянську війну. А от жителька одного з Запорізьких сіл, в котрої Махно зупинявся на ніч, казала, царство їй небесне, що він «простий, приязний у спілкуванні, не цурався роботи, не ставив себе над іншими».

..По поверненні в Гуляйполе, Махно в очах односельців постав справжнім героєм. Він почав об’єднувати навколо себе близьких по духу людей. Щиро вважав, що своєю боротьбою проти експлуататорів, сприяв поваленню самодержавства. Об'єднавши колишніх “експропріаторів” і молодь, яка прагнула покінчити з багатіями, він повів боротьбу з тими, хто після Лютневої революції захопив владу в Гуляйполі. Це були в основному офіцери, що вболювали за політику Тимчасового уряду.

На чолі з Махном створено “Селянський союз”. Хоча, користувався він великою підтримкою не лише селян, які бачило в ньому “страждальника за інтереси трудівників села”, але й місцевих робітників. Бо повернувшись до Гуляйполя, одразу став працювати маляром на заводі “Богатир”.

Крім того, Махно увійшов до складу противного “Громадського комітету”. Добре вивчив своїх політичних ворогів. Став єдиним славним авторитетним вождем у Гуляйполі та окрузі. Очолив Раду робітничих і селянських депутатів. Був обраний головою профспілки деревообробників та металістів, керував доброю кипою інших організацій Гуляйполя, що виникли тоді...

...А невмируща українська народна творчість береже в Гуляй-Полі пісні та примовки про Махна: “Махно — цар, Махно — бог з Гуляйполя до Полог” — звучить тихою народною іронією. “Ой, гоп, куме, не журись, в Махна гроші завелись”, “На Махнові гроші не купиш і воші”, “Хто тих грошей не братиме, того Махно дратиме”, “Ах, яблучко, да із Італії, надоїло воювать пролетарію”, “Яблучко із листочками, треба батька Махна із синочками”, “Ах, яблучко, куди ти котишся, Махну в рот попадеш, не воротишся”.

До речі, пісня “Яблучко” є махновською, і не має жодного стосунку до матросів, а народно-марширувальна «Маруся, раз, два, три» має і народну, і також, махновську версію...
..."Пісня гуляйпільських весіль" (друга назва — "Яблучко"). У самому творі конкретно про весілля не йдеться: перед читачем постає експресивно виразна картина застілля махновців у Гуляйполі:
Гуляє Гуляй-Поле, Як бубони двори. Ворота й двері - навстіж, Чарки аж гнуть столи! Заходьте, наших знайте, -З губерній і столиць!

Махно часто був поважним гостем на весіллях багатьох юнаків, які входили до його загонів. Згадки про цю подію знаходимо в численних свідченнях сучасників Н.Махна, зафіксованих тією ж експедицією. Крім того, заголовок поезії викликає згадку про відомий факт вдалого проникнення махновців у ворожий тил під виглядом весільного поїзду. Зразком художнього відтворення цього оригінального воєнного ходу є поема В.Сосюри "Махно".

"Пісня гуляйпільських весіль" має цікаву історію створення, тому потребує окремої розповіді та історичного екскурсу. Здавна в народі існував такий пісенний жанр, як частівка. Вона мала швидкий ("частий") темп, звідси й пішла її назва — "частівка". У ній народ висловлював своє ставлення до різних подій. Особливо актуальним це стало під час громадянської війни, коли події мінялися, як у калейдоскопі. Таким чином в Україні 1918 року й виникла знаменита частівка "Яблучко". Чому саме така назва — "Яблучко"? У часи петлюрівщини "пустити "яблучко"означало кинути гранату. У частівці співалося про різні події, у ній діяли полководці й політичні діячі, у ній висловлювались погляди й настрої людей. Зберігаючи основні ознаки жанру: куплетну побудову, злободенність, швидкий темп, характерний для танцювальних і жартівливих пісень, "Яблучко", в порівнянні з іншими частівками, виходить за межі місцевих сільських тем і стає чимось на зразок усної "музично-танцювальної" газети з текстом, що змінювався вслід за подіями. Популярність частівки вийшла навіть за межі України — численні варіанти "Яблучка" виконувалися мовами різних народів Радянської імперії.

А 1927 року мелодію "Яблучка" використав композитор Р.Глієр у балеті "Червоний мак": вона стала лейтмотивом теми радянських матросів. З часом танець переріс балет, для якого був створений, і став самостійним танцювальним номером, який дожив майже до розпаду Радянського Союзу. Як рудимент того часу цей танець і зараз іноді бездумно виконується на естраді деякими дитячими колективами, у тому числі й у Запоріжжі. Із сказаного зрозуміло, що "Яблучко" — це частівка часів громадянської війни, але аж ніяк не матроський танець.

Розшукуючи першоджерела, фольклорна експедиція 1998 року знайшла на теренах колишньої Махновії кілька варіантів "Яблучка": "Ах, яблучко, куди ти котишся, Махну в рот попадеш — не воротишся", "Ах, яблучко, да із Італії, надоїло воювать пролетаріям" та ін.

У війську Нестора Махна був власний оркестр, що складався з двадцяти музикантів-євреїв. 
Це вони вперше розучили на Полтавщині нову пісню, яка стала їх улюбленою похідною, тобто маршем Махна, його повстанців, а відтак – населення усієї України.

А було це так. Одного дня 1919 року у великому селищі Гуляйполе сиділи у штабі засмучений Нестор Махно, поруч його дружина, вчителька Галина Андріївна Кузьменко, командири загонів, зокрема Білаш, Куриленко, Петренко, Щусь, Каретніков, Чубенко та інші. Кілька годин тому в запеклому бою за його рідне Гуляйполе загинули найближчі друзі-соратники.

Раптом до кімнати зайшов середнього зросту, стрункий, русявочубий юнак у супроводі з повстанцем. Він чемно привітався і звернувся до Нестора Махна: 
– Батьку, прийміть мене до свого війська!

Махно уважно подивився на нього і голосно запитав: – А зброю маєш?
– Ні, – зніяковіло відповів Іван Негребецький, вчитель з Полтавщини, а потім додав, – та я пишу вірші і музику на них. Можу одного прочитати і заспівати.

– Хай співає, – промовила Галина Кузьменко. 
Іван Негребецький сильно, з почуттям заспівав на повний голос:

Розпрягайте, хлопці, коні
Та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.

За ним наступну строфу цієї пісні підхопили усі присутні: 
Копав, копав криниченьку
У вишневому саду...
Чи не вийде дівчинонька
Рано вранці по воду?

З кімнати полинула розлога, як безмежний, широкий степ та як води повноводного Дніпра, могутня, мелодійна пісня "Розпрягайте, хлопці, коні". Своєю красою, наспівністю полонила, зачарувала повстанців селянського війська. Із нею входили в села і в міста. Так вона поширилася і стала знаною, улюбленою в усій Україні.

У радянські часи було заборонено називати ім'я автора тексту і музики сільського вчителя-полтавця Івана Яковича Негребецького. Тому її усі вважали народною піснею.

Після розгрому армії Нестора Махна, через кілька років розшукали Івана Негребецького і за свою невмирущу пісенну перлину він отримав аж 25 років заслання на Північ, в далекий, засніжений Магадан.

Цю українську пісню свого часу дуже полюбив тодішній перший секретар ЦК Компартії України Володимир Васильович Щербицький. Він поклопотався про дострокове звільнення з концтабору Івана Яковича Негребецького. Невдовзі вони зустрілися.

Володимир Васильович люб'язно подякував за цю гарну пісню і запитав Івана Яковича: 
– А чи не змогли б Ви, шанований Іване Яковичу, ще написати хоча б одну таку чудову пісню?

Якусь мить мовчав, а потім відповів: – Ні.

– А чому ні? – запитав Щербицький. 
– Гадаю, що досить однієї. Та й старий я вже став для написання таких пісень, – такою була відповідь Івана Негребецького.

А чi знаете ви, що оригінальна пісня "З-під вражої охрани втікли два отамани", зразка 1921, коли Махновські війська взяли Перекоп, в колишньому СРСР була повністю "переосмислена", набула "блатного" звучання та стала більш відомою, як пісня "С одесского кичмана", яку спiвав агент НКВС Л.Утесов.

З-під вражої охрани втікли два отамани,
Зірвалися соколики на волю,
Поблизу Гуляй-поля, в болотах зупинились,
У хаті біля старої верби.

Обидва всі у ранах, махновські партизани
Вціліли після розстрілу в Криму,
Хильнули трохи смаги тай пісню затягнули
Про батька та про доленьку лиху.

Гей, друже, гей, брате, болять мої рани,
А в грудях ще дужче нас пече:
Навіщо, навіщо козацькі отамани
Москаликам підставили плече?..

Не вірте ви червоним, не вірте комунякам,
Слова їх - що полова на вітру
Ми Врангеля здолали, ми Перекоп узяли,
За них ми тую виграли війну.

За подвиги наші чекістські комісари
Могилами віддячили в степу,
Було нас сорок тисяч, а стало вісім сотень,
Що вирвались із пастки у Криму.

Мій, друже, мій, брате, скажи всьому народу,
Що нам оті москалі не брати.
Ми билися за волю, вони ж за - нові тюрми
Із Леніним і Троцьким на чолі.

З-під вражої охрани втікли два отамани,
Зірвалися соколики на волю,
Поблизу Гуляй-поля, в болотах зупинились,
У хаті біля старої верби.

З-під вражої охрани втікли два отамани,
Зірвалися соколики на волю,
Поблизу Гуляй-поля, в болотах зупинились,
У хаті біля старої верби.

нестор махно
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
703 просмотра в декабре
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
23 грудня о 12 годині в Кременчуці на площі Перемоги  відбудеться Новорічний костюмований парад собак «Новорічний Хатіко». Пройде цей захід у рамках соціального благодійного проекту «Хатіко». Під час параду собак відбудеться акція «Знайди друга» та  збиратиметься благодійна допомога на потреби безпритульних тварин комунального підприємства «Спецсервіс-Кременчук». Окрім Кременчука, до заходу долучилися учасники з: Горішніх Плавнів, Світловодська та Полтави...
Общество
С 10 по 14 декабря в Кременчугском городском Центре внешкольного образования «Лидер», расположенном на улице Вадима Бойко, 15 будет проходить фестиваль «Зимние фантазии». Программа фестиваля 10 декабря с 10:00 будет проходить соревнование по начальному техническому моделированию младших школьников для учащихся 3-4 классов. 11 декабря с 10:00 состоится лепка для учеников 5-6 классов. 12 декабря с 10:00 пройдет конкурс юных дизайнеров для учащихся 7-8 классо...
Общество
Підготовка до Новорічних і Різдвяних святкувань у Кременчуці продовжується. Комунальники «Благоустрій Кременчука» вже прикрасили головну ялинку міста, а тому почали розвішувати світлодіодні гірлянди на ялинках, які ростуть поряд із нею. Окрім того, бригада озеленювачів прикрашала квіткові та різдвяну арки живою хвоєю. Комунальники, закінчивши вбирати арку в хвою, почнуть прикрашати її новорічним декором. На площі Перемоги також розпочали встановлювати ше...
Происшествия
Вчора до Кременчуцької лікарні інтенсивної терапії госпіталізували 52-річну жінку, котра працює оператором на комунальному підприємстві «Кременчукводоканал». Лікарі поставили потерпілій діагноз: закритий перелом кістки правої ноги. Жінка, виконуючи трудові обов’язки, впала. Унаслідок цього вона травмувалася.   Потерпіла перебуває у стані середньої тяжкості. За матеріалами Управління з питань цивільного захисту Полтавської облдережадміністрації.
Общество
У понеділок, 10 грудня, з 10 години до 13:30 на Крюківському мосту обмежать рух автомобільного транспорту. Цього дня тут перекриватимуть одну смугу. Пов’язано це з ремонтом деформаційних стиків. За матеріалами прес-центру Кременчуцького міськвиконкому.
Общество
Для перевезень пасажирів у новорічно-різдвяний період «Укрзалізниця» вже запропонувала пасажирам майже сто двадцять тисяч місць у графікових поїздах.  Також більше двадцяти тисяч місць відкриють для продажу в додаткових поїздах, більшість з яких призначені на захід країни: до Ужгорода, Львова, Чернівців та Івано-Франківська. Вже відкрито продаж на 5 додаткових поїздів: №161/162 Київ-Миколаїв на 27, 29 грудня та 3, 5, 9 та 13 січня, а зворотно – 26, 28 груд...
Криминал
В конце ноября в кременчугскую полицию обратился 74-летний иностранец и сообщил о разбойном нападении. Неизвестный мужчина, применив насилие к нему, проник в его квартиру, завладел личными вещами, мобильным телефоном и деньгами в украинской и иностранной валюте. Как сообщил руководитель полиции Кременчуга Сергей Терела, оперативники сразу начали мероприятия по установлению обстоятельств совершенного. С помощью камер видеонаблюдения и оперативной работы пол...
Власть
Как сообщает пресс-центр Кременчугского горисполкома, с 22 часов 8 декабря до 6 часов 9 декабря будет перекрыто движение автотранспорта от перекрестка улиц Троицкой, Хорольской и проспекта Свободы до улицы Троицкая, 105. Решение об этом принял исполнительный комитет Кременчугского городского совета. Связано это с заменой кабельной линии «Кремелектро».
Общество
Сьогодні публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» замінює елетроопори, тому з 9:10 відключено трансформаторні підстанції №16, 635 та 694. Без електропостачання залишилися мешканці наступних адрес: вулиці Леонова; провулку Фруктовий; вулиці Якова Петруся, Рокитнянська, Генерала Карбишева, Бронислава Урбанського. Також з 9:21 не працюють світлофорні об’єкти по вулиці Леонова в обидві сторони руху транспорту. За матеріалами Служби допомоги мера креме...