Заповіт являє собою "делікатний" документ навіть для людей похилого віку, який допомагає розподіляти свої володіння в рамках закону. На юридичному рівні, це офіційний акт, за допомогою якого заповідач розпоряджається усім своїм майном або його частиною за життя та може ва разі потреби його відкликати.
Що означає це визначення і які правові наслідки воно має?
Заповіт є одностороннім актом, складанням якого займається нотаріус Мукачева: https://notarius-ua.top/notariusy-mukachevo/. На відміну від договорів, для укладення яких необхідна згода сторін, саме волевиявлення спадкодавця породжує правові наслідки. Він є особистим, не може бути укладений шляхом представництва і має індивідуальний характер. Закон України забороняє двом або більше особам свідчити на одному і тому ж документі.
Офіційний юридичний акт укладається в одній із форм, передбаченій законом. Наслідки настають після смерті спадкодавця, за життя спадкоємці не набувають жодних прав. Варто відзначити, що до моменту смерті заповідач може скасувати або змінити зміст заповіту і не зможе відмовитися від цього права.
Практичні поради
Для складання заповіту зацікавлена особа повинна бути присутньою перед нотаріусом, не пред'являючи при цьому жодних інших документів, окрім тих, що посвідчують особу. У випадку осіб, які через вік або недієздатність не можуть з'явитися до нотаріальної контори, гарант закону може виїхати до них додому, де засвідчить волевиявлення спадкодавця та гарантуватиме виконання умов, передбачених законом для дійсного укладення заповіту. За допомогою заповіту можуть бути усунені від спадщини нащадки, які не перебувають у родинних стосунках зі спадкодавцем.
Мотивація кожної особи, яка звертається за посвідченням заповіту, є її особистою справою і в більшості випадків не є предметом розгляду нотаріуса. Однак існують деякі ситуації, які є вирішальними для укладення документа на спадщину:
- ситуація, коли за людиною в старості доглядає особа, яка не є її родичем і якій вона бажає надати майнову допомогу;
- за людиною доглядає один із її законних спадкоємців, тому залишає їй за заповітом більшу частку, ніж вона могла б отримати при спадкуванні за законом;
- коли немає законних спадкоємців;
- часто подружжя залишає заповіти один одному;
- заповідач може захотіти, щоб майно було розподілене в інших частках, ніж передбачено законом;
- дехто бажає передати майно громадським чи релігійним організаціям;
- заповідач бажає вказати особисті чи родинні справи, які його хвилюють, а також порядок поховання, звичаї чи традиції.
Цей документ також буде важливим, коли особа має певні пріоритети щодо розподілу майна між спадкоємцями, окрім установлених законом часток та черговості, з урахуванням правових обмежень на розпорядження за заповітом.
Джерело: https://notarius-ua.top/