Українське валютне чудо

Багато хто з нас, роками спостерігаючи за курсом гривні в обмінних пунктах або інтернеті, за весь час існування національної валюти звик до простої і зрозумілої всім її динаміки – вниз – або, в кращому випадку, – на місці.

Тому тенденція зростання курсу гривні до долара США, яка спостерігалася на ринку готівкової валюти майже із самого початку 2017 року аж до вересня, викликала певний приємний подив. Наша національна валюта зміцнювалась до кінця серпня, і на міжбанківському ринку її курс досяг рівня 25,5 грн./дол. Хоча, зазирнувши у недалеке минуле, можна побачити, що у бюджеті на 2017 рік був закладений курс 27,2 грн./дол.

Зазирнувши у те саме минуле, а саме, у перше півріччя 2017 року, можна згадати значну кількість апокаліптичних прогнозів щодо економічного стану країни і курсу гривні на найближче майбутнє. Підстав для таких прогнозів було більш, ніж треба.

Як відомо, загальний держборг України сягнув рівня 75 млрд. дол. Крім того, за даними НБУ тільки до кінця 2017 року нашій країні необхідно виплатити за валютними зовнішніми та внутрішніми боргами 2 млрд дол., а у 2018-2020 роках загальна сума виплат становитиме 21 млрд дол.

До того ж, не треба забувати про існування ймовірності того, що на валютний ринок може повернутись такий серйозний покупець як НАК «Нафтогаз України», який з причини невиконання програми власного реформування може залишитись без кредитного фінансування з боку Європейського банку реконструкції і розвитку. Саме доступ до кредитів ЄБРР став причиною відсутності «Нафтогазу» на валютному ринку в попередній опалювальний сезон, що дозволило Нацбанку стабілізувати курс гривні.

Повертаючись до проблеми виплати боргів, зауважимо, що в останніх своїх виступах представники НБУ досить спокійно коментують цю непросту ситуацію. Вони вказують на те, що, по-перше, залишок фінансування по програмі МВФ становить близько 10 млрд. дол., а, по-друге, міжнародні резерви України тільки до кінця 2018 року повинні зрости до 27,1 млрд. дол. Таким чином, на думку НБУ, вказані суми погашення боргів не виглядають катастрофічними. 

Спробуємо знайти об’єктивні причини такого завидного спокою НБУ і поведінки курсу гривні зокрема. В мережі інтенсивно поширюється думка, що основною об’єктивною причиною  покращення курсових очікувань стало зростання цін на основні складові українського експорту – металургійну продукцію та зернові. Зокрема, засуха у США та Канаді привели до суттєвого зростання світових цін на пшеницю. І, хоча, у 2017 році Україні не вдасться повторити минулорічний рекорд, коли було зібрано 65,95 млн тонн зернових і зернобобових, урожай цього року з урахуванням зростання експортних цін повинен принести більше валютної виручки, ніж у 2016 році. Також можна відзначити поліпшення цінової кон’юнктури на світовому ринку металопродукції, що повинно забезпечити зростання валютних доходів українських металургійних підприємств, не дивлячись на блокаду ОРДЛО.

Та, як відомо, кон’юнктура сировинних ринків, до яких відносяться ринки агро- та металургійної продукції, дуже мінлива. Тобто, ці фактори можуть впливати на курс гривні лише у короткостроковій перспективі. Тому будувати прогнози курсу гривні на 2-3 роки на підставі сьогоднішніх цін на основні українські експортні товари не ризикне жоден серйозний аналітик. Отже, причину треба шукати в іншому.

Однією з приємних несподіванок останнього тижня стало підвищення рейтинговим агентством Moodys рейтингів уряду України в українській і іноземній валюті з рівня Caa3 до рівня Caa2. Також агентство змінило прогноз рейтингу зі «стабільного» на «позитивний». Як зазначено у прес-релізі Moodys, головними чинниками підвищення рейтингу стали загальний вплив структурних реформ в Україні, а також поліпшення позиції країни на зовнішніх ринках. У повідомленні агентства зазначається, що дія цих факторів дозволить полегшити доступ України до світових ринків капіталу і допоможе вирішити проблему значних виплат за зовнішнім боргом, які настануть з 2019 року.

Зауважимо, що два інші провідні рейтингові агентства світу – Fitch і Standard&Poors– не змінили своїх рейтингових оцінок України.

До значної кількості економістів та фінансистів, які  прокоментували вказане підвищення рейтингу, долучились президент України Петро Порошенко та прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Головними факторами підвищення рейтингу вони назвали проведення реформ у системі публічних закупівель, газовому секторі, оподаткуванні та банківській системі.

Необхідно зазначити, що, згідно з методологією Moodysщодо класифікації цінних паперів, категорія С — це категорія спекулятивних цінних паперів, купівля яких є дуже ризикованою. Переміщення країни з рівня Caa3 до рівня Caa2 насамперед підтверджує той факт, що за останні два з половиною роки інвестиційний клімат України майже не змінився в бік покращення. Навіть, якщо рейтинг підвищиться до рівня Саа1, це навряд чи свідчитиме про наявність серйозних реформ в країні. Тому поведінка президента та прем’єра, це не більше ніж спроба підвищити свій рейтинг за рахунок сумнівних досягнень, які подаються як значні результати діяльності діючої влади. 

Майже одночасно з новиною про підвищення рейтингу сталися ще декілька цікавих подій.

По-перше, на ринку єврооблігацій почалося зростання цін на українські облігації, виплата за якими повинна відбутись з 2021 по 2040 роки, і доходність за якими «прив’язана» до темпів зростання ВВП України. Якщо раніше вони котирувалися на рівні 40 центів за долар, то тепер зросли до 50 центів. А за оцінками деяких учасників ринку їх ціна повинна становити 80-90 центів за долар.

За оцінками Олега Устенко – виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера, – інвестори впевнені, що Україна не стане пропонувати відстрочку виплат за своєю зовнішньою заборгованістю. Тобто, наша економіка буде зростати, а країна буде сплачувати свої борги.

Цікавою є й наступна думка експерта. Він не виключає, що ті, хто прогнозує зростання курсу українських урядових облігацій, може володіти інформацією про наявність суто політичного рішення у головних кредиторів України щодо продовження фінансування (вочевидь, за будь-яких умов. – Прим. авт.).

По-друге, надійшла інформація про гарантії від CitigroupGlobalMarketsHoldingsInc., які він пообіцяв надати під випуск українських урядових облігацій на суму 460 млн. грн. Відзначимо, що Citigroup Inc. являється одним з найбільших міжнародних фінансових конгломератів, а Citibank є одним з чотирьох найбільших банків США. У повідомленні, нажаль, не пояснюється, чим керувалась така серйозна фінансова установа, приймаючи подібне рішення.

По-третє, з джерел агенції «Інтерфакс-Україна» стало відомо, що аналітики іншого, схожого з Citigroup за масштабами діяльності фінансового конгломерату, – Goldman Sachs – прогнозують поступове зміцнення гривні до кінця 2018 року. За їх оцінками, курс гривні у перспективі трьох місяців зміцниться до рівня 25,3 грн./дол., шести місяців - до 25 грн./дол., а до кінця 2018 року - до 24,8 грн./дол. Знову ж таки, нажаль, не вказується джерело, з якого журналісти «Інтерфакс-Україна» отримали цю інформацію, тому перевірити її неможливо.

Як би там не було, але очевидним є формування в українському інформаційному просторі позитивно-оптимістичного фону, яким, як також очевидно, хочуть скористатись і президент, і прем’єр.

Чомусь згадуються події вересня-жовтня 2014 року, коли курс гривні, як і повелося кожної осені, почав стрімко знижуватись і вже досяг відмітки 14,5 грн./дол. та несподівано зупинився і, навіть, зміцнився до рівня 12,8-13 грн./дол. І це не дивлячись на загострення політико-економічної кризи, події в Криму та активне розгортання бойових дій на Сході України.

Пояснення того валютного дива було простим – курс тримав НБУ. Адже попереду були позачергові парламентські та президентські вибори, а стабільність – навіть така нестійка – на той момент асоціювалась лише з одним кандидатом – Петром Порошенко.  Інформаційний простір України настирливо наповнювався повідомленнями, які формували у виборців таку асоціацію.

Важко сказати, як би склалася подальша ситуація в Україні, і, чи існувала б Україна, як держава, взагалі, якщо президентом стала б інша людина. Але зрозуміло, принаймні одне – нами маніпулювали. Суспільна думка формувалась під одного кандидата. Хороший він, чи поганий, це вже інше питання. Важливо те, що обирали його не ми. Його обрав хтось інший. Нашими руками і, що найсумніше, нашими головами.

Після виборів курс гривні стрімко покотився вниз, досягши у лютому 2015 року рівня 33-35 грн./дол. Та то вже була, як то кажуть, зовсім інша історія.

Мабуть, проводити абсолютні паралелі між ситуацією, що склалася восени 2014 року, та сьогоднішньою, некоректно. Вони принципово різні. Та все ж є у них і спільні риси.

Поперед усе пригадаємо, що наступні парламентські та президентські вибори припадають на 2019 рік. Той самий рік, на який приходиться пік виплат за зовнішніми боргами. В таких умовах буде складно втримати ситуацію на валютному ринку під контролем, чого перед виборами жодна влада собі дозволити не може. Не кажучи вже про можливу реструктуризацію боргу чи, ще гірше, об’яву дефолту.

Зате цієї осені час для перевиборів чи не найкращий. Економіка більш-менш працює, ВВП потроху зростає, а курс гривні збільшувався впродовж січня-серпня без втручання НБУ. А якщо ще й накачати український інформаційний простір потрібними новинами, повідомленнями, аналітичними оглядами та думками маловідомих експертів, то можна досить сміливо оголошувати дострокові вибори. А привід довго шукати не треба. Комунальні тарифи і, зокрема, тарифи на тепло, які Кабінет Міністрів приготував нам на новий опалювальний сезон, можуть розхитати соціально-політичну ситуацію і спровокувати парламентську кризу. Та валютний курс, як і перед попередніми виборами, буде контрольованим.

Мабуть єдиним ризик-фактором, від якого залежить стан української економіки, і який здатен обрушити курс гривні, в цій ситуації залишається військове протистояння на Сході України. Ступінь імовірності його загострення з боку Москви буде цілком залежати від того, яка політична сила виявиться найближчою до перемоги на виборах. Цей козир залишається на руках Кремля. Тому без домовленості з ним починати гру у дострокові  вибори не має сенсу.

Можливо, цей прогноз виглядає надто схожим на пророцтва теорії «всесвітнього заколоту», але на диво добре складаються всі пазли. Бентежить і пригнічує те, що нам, простим виборцям, у цій грі відведена роль «електорального м’яса». Ми, як і завжди, будемо обирати обраних. І наслідки нашого вибору будуть як завжди.

За матеріалами сайтів:

economics.unian.ua

ubr.ua

finbalance.com.ua

radiosvoboda.org

un.ua

interfax.com.ua

доллар гривна курс валюта
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
213 просмотров в январе
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
У програмі радіо NRJ «Люди з Кремня» побував письменник, шоумен, музикант, актор театру імпровізації «Чорний Квадрат» Олексій Курилко. Хоч «Чорний Квадрат» і театр імпровізації, проте текст народжується, а після цього його потрібно закріплювати. Більшість спектаклів написав саме Олексій Курилко. А ось інколи спектаклі народжувалися імпровізаційно.    Як говорить Олексій Курилко, актор імпровізації повинен у собі поєднувати: актора, драматурга та режисера....
Происшествия
Сегодня на проспекте Свободы между остановками Гвардейская и Вадима Пугачова произошло ДТП – столкнулись автомобили Шкода Фабиа и ВАЗ Нива. Авария произошла перед пешеходным переходом. Автомобиль Опель остановился, чтобы пропустить пешехода, водитель Нивы, двигающейся следом за Опелем, не придерживался безопасной дистанции, поэтому не успевал затормозить. Чтобы избежать столкновения, он взял влево, где по крайней левой полосе двигалась Шкода Фабиа. Таким о...
Общество
Із 18 по 20 січня в Свято-Миколаївському соборі, розташованому по вулиці 29-го Вересня, 16/34, відбудуться урочисті Богослужіння. 18 січня – Надвечір’я Богоявлення (Хрещенський свят-вечір) О 8 годині – Часи надвечір’я О 10 годині – Літургія свт. Василя Великого О 12 годині – Велике водосвяття (освячення води на церковному подвір’ї)  О 16 годині – Всенічне бдіння 19 січня – Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа О 8 годині – Літургі...
Общество
Цієї суботи у Кременчуці на деякий час планують обмежити рух автомобільного транспорту. Це обмеження триватиме з 9 до 15 години на території річкового вокзалу в районі кінцевої зупинки громадського транспорту по вулиці Першотравневій. Адже тут проходитимуть чин освячення води та хрещенські купання. За матеріалами прес-центру Кременчуцького міськвиконкому.
Общество
В эту субботу в Кременчуге коммунальный транспорт будет работать по режиму рабочего дня. Чтобы кременчужане могли свободно добраться в места освящения воды и крещенских купаний, троллейбусы будут двигаться с минимальным интервалом во времени. Также на Крещение перевозчики обещают усилить работу маршруток и выставить на городские транспортные маршруты большее количество автомобилей. Кроме того, в этот день изменения в схемы маршрутов общественного транспорт...
Общество
Жители села Келеберда Кременчугского района, расположенного в пяти километрах от Горишних Плавней, хотят присоединиться к городу. По этому поводу 19 января в местном сельском клубе состоятся общественные слушания. Инициаторы присоединения приглашают всех жителей села принять участие в обсуждении этого важного вопроса. Общественные слушания начнутся в 11:00. Участникам обсуждения необходимо иметь с собой паспорт. Согласно данным Википедии, в Келеберде живут...
Происшествия
Утром 15 января в больницу интенсивного лечения «Кременчугская» был доставлен 70-летний пенсионер, который выпал из окна третьего этажа. Это произошло по проспекту Свободы. Пострадавшему дедушке медики поставили диагноз – закрытая черепно-мозговая травма, сотрясение мозга, перелом шейки бедра, перелом трёх рёбер и тупая травма живота. Состояние больного врачи оценивают как среднетяжёлое. Об этом сообщает Служба помощи мэра кременчужанам.
Спорт
12-13 января в польском городе Бельска-Бяла проходил VIII Международный турнир по дзюдо. В соревнованиях приняли участие 1 300 участников из 125 клубов, представивших 8 стран. Украину на турнире представили спортсмены СК «Кремень Дзюдо». Ребята привезли домой несколько медалей, а также новый опыт и незабываемые впечатления. Александр Неграш занял 2 место (73 кг), Александр Шульженко занял 3 место (55 кг), Ярослав Толкачов и Дмитрий Осипов – на 7 месте. Пос...
Общество
Наступного вівторка, 22 січня, в Кременчуці біля пам’ятника Тарасу Шевченку об 11 годині відбудеться урочистий захід, приурочений до Дня Соборності України. Цього дня кременчуцька громада вшанує пам’ять українців, які виборювали право на незалежність і цілісність своєї держави. Після завершення заходу відбудеться покладання квітів до могил учасників АТО та пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні. За матеріалами прес-центру Кременчуцького міськвиконкому.