Українське валютне чудо

Багато хто з нас, роками спостерігаючи за курсом гривні в обмінних пунктах або інтернеті, за весь час існування національної валюти звик до простої і зрозумілої всім її динаміки – вниз – або, в кращому випадку, – на місці.

Тому тенденція зростання курсу гривні до долара США, яка спостерігалася на ринку готівкової валюти майже із самого початку 2017 року аж до вересня, викликала певний приємний подив. Наша національна валюта зміцнювалась до кінця серпня, і на міжбанківському ринку її курс досяг рівня 25,5 грн./дол. Хоча, зазирнувши у недалеке минуле, можна побачити, що у бюджеті на 2017 рік був закладений курс 27,2 грн./дол.

Зазирнувши у те саме минуле, а саме, у перше півріччя 2017 року, можна згадати значну кількість апокаліптичних прогнозів щодо економічного стану країни і курсу гривні на найближче майбутнє. Підстав для таких прогнозів було більш, ніж треба.

Як відомо, загальний держборг України сягнув рівня 75 млрд. дол. Крім того, за даними НБУ тільки до кінця 2017 року нашій країні необхідно виплатити за валютними зовнішніми та внутрішніми боргами 2 млрд дол., а у 2018-2020 роках загальна сума виплат становитиме 21 млрд дол.

До того ж, не треба забувати про існування ймовірності того, що на валютний ринок може повернутись такий серйозний покупець як НАК «Нафтогаз України», який з причини невиконання програми власного реформування може залишитись без кредитного фінансування з боку Європейського банку реконструкції і розвитку. Саме доступ до кредитів ЄБРР став причиною відсутності «Нафтогазу» на валютному ринку в попередній опалювальний сезон, що дозволило Нацбанку стабілізувати курс гривні.

Повертаючись до проблеми виплати боргів, зауважимо, що в останніх своїх виступах представники НБУ досить спокійно коментують цю непросту ситуацію. Вони вказують на те, що, по-перше, залишок фінансування по програмі МВФ становить близько 10 млрд. дол., а, по-друге, міжнародні резерви України тільки до кінця 2018 року повинні зрости до 27,1 млрд. дол. Таким чином, на думку НБУ, вказані суми погашення боргів не виглядають катастрофічними. 

Спробуємо знайти об’єктивні причини такого завидного спокою НБУ і поведінки курсу гривні зокрема. В мережі інтенсивно поширюється думка, що основною об’єктивною причиною  покращення курсових очікувань стало зростання цін на основні складові українського експорту – металургійну продукцію та зернові. Зокрема, засуха у США та Канаді привели до суттєвого зростання світових цін на пшеницю. І, хоча, у 2017 році Україні не вдасться повторити минулорічний рекорд, коли було зібрано 65,95 млн тонн зернових і зернобобових, урожай цього року з урахуванням зростання експортних цін повинен принести більше валютної виручки, ніж у 2016 році. Також можна відзначити поліпшення цінової кон’юнктури на світовому ринку металопродукції, що повинно забезпечити зростання валютних доходів українських металургійних підприємств, не дивлячись на блокаду ОРДЛО.

Та, як відомо, кон’юнктура сировинних ринків, до яких відносяться ринки агро- та металургійної продукції, дуже мінлива. Тобто, ці фактори можуть впливати на курс гривні лише у короткостроковій перспективі. Тому будувати прогнози курсу гривні на 2-3 роки на підставі сьогоднішніх цін на основні українські експортні товари не ризикне жоден серйозний аналітик. Отже, причину треба шукати в іншому.

Однією з приємних несподіванок останнього тижня стало підвищення рейтинговим агентством Moodys рейтингів уряду України в українській і іноземній валюті з рівня Caa3 до рівня Caa2. Також агентство змінило прогноз рейтингу зі «стабільного» на «позитивний». Як зазначено у прес-релізі Moodys, головними чинниками підвищення рейтингу стали загальний вплив структурних реформ в Україні, а також поліпшення позиції країни на зовнішніх ринках. У повідомленні агентства зазначається, що дія цих факторів дозволить полегшити доступ України до світових ринків капіталу і допоможе вирішити проблему значних виплат за зовнішнім боргом, які настануть з 2019 року.

Зауважимо, що два інші провідні рейтингові агентства світу – Fitch і Standard&Poors– не змінили своїх рейтингових оцінок України.

До значної кількості економістів та фінансистів, які  прокоментували вказане підвищення рейтингу, долучились президент України Петро Порошенко та прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Головними факторами підвищення рейтингу вони назвали проведення реформ у системі публічних закупівель, газовому секторі, оподаткуванні та банківській системі.

Необхідно зазначити, що, згідно з методологією Moodysщодо класифікації цінних паперів, категорія С — це категорія спекулятивних цінних паперів, купівля яких є дуже ризикованою. Переміщення країни з рівня Caa3 до рівня Caa2 насамперед підтверджує той факт, що за останні два з половиною роки інвестиційний клімат України майже не змінився в бік покращення. Навіть, якщо рейтинг підвищиться до рівня Саа1, це навряд чи свідчитиме про наявність серйозних реформ в країні. Тому поведінка президента та прем’єра, це не більше ніж спроба підвищити свій рейтинг за рахунок сумнівних досягнень, які подаються як значні результати діяльності діючої влади. 

Майже одночасно з новиною про підвищення рейтингу сталися ще декілька цікавих подій.

По-перше, на ринку єврооблігацій почалося зростання цін на українські облігації, виплата за якими повинна відбутись з 2021 по 2040 роки, і доходність за якими «прив’язана» до темпів зростання ВВП України. Якщо раніше вони котирувалися на рівні 40 центів за долар, то тепер зросли до 50 центів. А за оцінками деяких учасників ринку їх ціна повинна становити 80-90 центів за долар.

За оцінками Олега Устенко – виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера, – інвестори впевнені, що Україна не стане пропонувати відстрочку виплат за своєю зовнішньою заборгованістю. Тобто, наша економіка буде зростати, а країна буде сплачувати свої борги.

Цікавою є й наступна думка експерта. Він не виключає, що ті, хто прогнозує зростання курсу українських урядових облігацій, може володіти інформацією про наявність суто політичного рішення у головних кредиторів України щодо продовження фінансування (вочевидь, за будь-яких умов. – Прим. авт.).

По-друге, надійшла інформація про гарантії від CitigroupGlobalMarketsHoldingsInc., які він пообіцяв надати під випуск українських урядових облігацій на суму 460 млн. грн. Відзначимо, що Citigroup Inc. являється одним з найбільших міжнародних фінансових конгломератів, а Citibank є одним з чотирьох найбільших банків США. У повідомленні, нажаль, не пояснюється, чим керувалась така серйозна фінансова установа, приймаючи подібне рішення.

По-третє, з джерел агенції «Інтерфакс-Україна» стало відомо, що аналітики іншого, схожого з Citigroup за масштабами діяльності фінансового конгломерату, – Goldman Sachs – прогнозують поступове зміцнення гривні до кінця 2018 року. За їх оцінками, курс гривні у перспективі трьох місяців зміцниться до рівня 25,3 грн./дол., шести місяців - до 25 грн./дол., а до кінця 2018 року - до 24,8 грн./дол. Знову ж таки, нажаль, не вказується джерело, з якого журналісти «Інтерфакс-Україна» отримали цю інформацію, тому перевірити її неможливо.

Як би там не було, але очевидним є формування в українському інформаційному просторі позитивно-оптимістичного фону, яким, як також очевидно, хочуть скористатись і президент, і прем’єр.

Чомусь згадуються події вересня-жовтня 2014 року, коли курс гривні, як і повелося кожної осені, почав стрімко знижуватись і вже досяг відмітки 14,5 грн./дол. та несподівано зупинився і, навіть, зміцнився до рівня 12,8-13 грн./дол. І це не дивлячись на загострення політико-економічної кризи, події в Криму та активне розгортання бойових дій на Сході України.

Пояснення того валютного дива було простим – курс тримав НБУ. Адже попереду були позачергові парламентські та президентські вибори, а стабільність – навіть така нестійка – на той момент асоціювалась лише з одним кандидатом – Петром Порошенко.  Інформаційний простір України настирливо наповнювався повідомленнями, які формували у виборців таку асоціацію.

Важко сказати, як би склалася подальша ситуація в Україні, і, чи існувала б Україна, як держава, взагалі, якщо президентом стала б інша людина. Але зрозуміло, принаймні одне – нами маніпулювали. Суспільна думка формувалась під одного кандидата. Хороший він, чи поганий, це вже інше питання. Важливо те, що обирали його не ми. Його обрав хтось інший. Нашими руками і, що найсумніше, нашими головами.

Після виборів курс гривні стрімко покотився вниз, досягши у лютому 2015 року рівня 33-35 грн./дол. Та то вже була, як то кажуть, зовсім інша історія.

Мабуть, проводити абсолютні паралелі між ситуацією, що склалася восени 2014 року, та сьогоднішньою, некоректно. Вони принципово різні. Та все ж є у них і спільні риси.

Поперед усе пригадаємо, що наступні парламентські та президентські вибори припадають на 2019 рік. Той самий рік, на який приходиться пік виплат за зовнішніми боргами. В таких умовах буде складно втримати ситуацію на валютному ринку під контролем, чого перед виборами жодна влада собі дозволити не може. Не кажучи вже про можливу реструктуризацію боргу чи, ще гірше, об’яву дефолту.

Зате цієї осені час для перевиборів чи не найкращий. Економіка більш-менш працює, ВВП потроху зростає, а курс гривні збільшувався впродовж січня-серпня без втручання НБУ. А якщо ще й накачати український інформаційний простір потрібними новинами, повідомленнями, аналітичними оглядами та думками маловідомих експертів, то можна досить сміливо оголошувати дострокові вибори. А привід довго шукати не треба. Комунальні тарифи і, зокрема, тарифи на тепло, які Кабінет Міністрів приготував нам на новий опалювальний сезон, можуть розхитати соціально-політичну ситуацію і спровокувати парламентську кризу. Та валютний курс, як і перед попередніми виборами, буде контрольованим.

Мабуть єдиним ризик-фактором, від якого залежить стан української економіки, і який здатен обрушити курс гривні, в цій ситуації залишається військове протистояння на Сході України. Ступінь імовірності його загострення з боку Москви буде цілком залежати від того, яка політична сила виявиться найближчою до перемоги на виборах. Цей козир залишається на руках Кремля. Тому без домовленості з ним починати гру у дострокові  вибори не має сенсу.

Можливо, цей прогноз виглядає надто схожим на пророцтва теорії «всесвітнього заколоту», але на диво добре складаються всі пазли. Бентежить і пригнічує те, що нам, простим виборцям, у цій грі відведена роль «електорального м’яса». Ми, як і завжди, будемо обирати обраних. І наслідки нашого вибору будуть як завжди.

За матеріалами сайтів:

economics.unian.ua

ubr.ua

finbalance.com.ua

radiosvoboda.org

un.ua

interfax.com.ua

доллар гривна курс валюта
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
212 просмотров в ноябре
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

ПОВНИЙ ТРЕШ
Відривок передачі «Страсті по ревізору» був присвячений інспекції кременчуцького ринку ведучою телепередачі. Так, проведена у минулому році перевірка показала, що стан риби у рибному відділі – не для людей зі слабкими нервами. Такий жах – що було виявлено у нашому місті, прославив Кременчук на всю Україну. Адже репортерам було що показати. Гнила риба, в антисанітарії та без документів – це повний треш. Саме так відрекомендував події на ринку відомий в Укра...
Общество
Затяжна тепла осінь і швидка снігова зима – це листопад 2018 року. Неймовірне явище – сніг випав і вкрив ще зелені листя дерев. У цьому році погода дуже порадувала кременчужан – переважно тепла і суха осінь різко перейшла в снігову зиму. Майже без дощів і без сухих морозів. Для комунальників клопіт, але для кременчужан радість. Особливо для малечі. Але цей особливий сніг кременчужанам варто запам’ятати – він чарівний. Найкращий помічник – це фото.
Общество
У Кременчуці випав перший сніг, а тому комунальники за допомогою спецтехніки розчищають від нього: міські дороги; зупинки громадського транспорту; парки та сквери; двори та вулиці міста. Ще минулої зими в нашому місті розробили та впровадили систему GPS-моніторингу роботи комунального транспорту. Тому кременчужани можуть слідкувати через Інтернет за роботою снігоприбиральної техніки та дізнатися інформацію про неї: марка авто, компанія, група виконання роб...
Общество
У виконкомі нагадують про те, що людям з вадами слуху належить відшкодування вартості придбання мобільного телефону. Право на відшкодування мають кожні 5 років. Ще в березні цього року було прийнято зміни до постанови Кабміну «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні...
Общество
Волонтери Молодіжного парламенту Кременчука у межах акції «Святий Миколай – дітям» відвідують соціальні заклади міста. Тут волонтери допомагають дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах, намалювати подарунки, котрі вони хотіли б отримати від Святого Миколая. Вчора волонтери побували у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. Вони допомогли малечі намалювати свої мрії та організували майстер-клас із розпису солодкою глазур’ю імбирних пр...
Происшествия
Активісти громадського руху «АвтоЄвроСила» сьогодні проводять акцію протесту у Кременчуці. Дана акція організовано проходить по всій Україні. Активісти вимагають доступного для усіх українців розмитнення автомобілів з-за кордону.  Так зранку кременчужани зібралися на вулиці Київській, де тимчасово перекрили проїзд у місто. Фото з відкритих джерел. Відео.  У відео в соцмережах автори розповідають про свої вимоги:
Криминал
Минулої неділі в Кременчуці до лікарні з вогнепальним пораненням госпіталізували 28-річного місцевого жителя.  Наразі потерпілий перебуває у тяжкому стані. Упродовж доби кременчуцькі правоохоронці знайшли чоловіка, який може бути причетний до скоєного. Цим громадянином виявився 30-річний кременчужанин. Як повідомив керівник кременчуцької поліції Сергій Терела, між чоловіками виник конфлікт, під час якого підозрюваний вистрілив із саморобного пристрою. По...
Общество
Конкурс краси та таланту «Міс Ай Лав Кременчук» триває. Організував цей конкурс громадський рух «Ай Лав Кременчук» разом із сайтом 05366.com.ua за підтримки компанії KIA PARTS. Щоб взяти участь у конкурсі, кременчужанки надсилають свої фотографії на електронні пошти організаторів – [email protected] та [email protected] На звання «Міс Ай Лав Кременчук» на сьогодні претендують більше 30 кременчуцьких красунь. Конкурс складається з трьох номінацій: - «Міс Міні...
Спорт
Минулої суботи, 17 листопада, в Харкові відбувся турнір з фехтування на рапірах ренесансу «Espada de maestro 2018». Кременчуцький спортсмен Костянтин Мачікін на змаганнях здобув бронзову нагороду. Кременчужанин гідно представив наше місто, програвши лише два рази з тридцяти одного бою. Як розповідає Костянтин Мачікін, змагання проходили з 11 до 11, практично нон-стоп. Атмосфера на турнірі була дуже динамічна та напружена. Це було потужне випробування не ті...
Эта страница содержит контент для взрослых. Подтвердите, что Вам есть 18.