Негативні та позитивні наслідки для України бюджету «з голосу»

Родзинкою ухвалення державного бюджету-2018 є те, що багато правок вносилися та приймалися «з голосу», а цього не було у попередні роки.

Як повідомляли учасники процесу, бюджет, вчасно внесений і розглянутий «не під ялинку», гарантує Україні економічне зростання.

Насправді ж наслідки цього бюджету такі:

1. Збільшення видатків на державний апарат та силовиків.

Фінансування апарату уряду у 2018 році збільшиться на 443%; Державного Управління Справами – на 13%; апарату Верховної Ради – на 37%; Державної судової адміністрації – на 56%; Верховного суду – на 71%; Міністерства внутрішніх справ – на 24%; Генеральної прокуратури України – на 16%; Обласної державної адміністрації – на 43%.

Загалом на державний апарат і силові структури, без армії, виділять понад 120 мільярдів гривень.

2. Зменшення реальних доходів громадян.

З 1 січня прожитковий мінімум збільшився до тисячі сімсот гривень, а тому збільшення фінансування державного апарату виглядає цинічним.

Окрім того, ця сума удвічі менша за реальний прожитковий мінімум – 3 460 гривень у жовтні минулого року. З урахуванням інфляції до 1 січня поточного року він зросте ще на 10 відсотків, а рівень річної інфляції виріс з 7% до 9%.

Борг з виплати зарплат в Україні становить 2,4 мільярда гривень. Частина цього боргу утворилася після підвищення мінімальної заробітної плати, яка цього року зросте ще на 16,3% до 3 723 гривень.

Минулого року багато людей після підняття мінімальних заробітних плат та пенсій втратили право отримувати субсидії на послуги житлово-комунальних господарств, а цього року ця динаміка посилиться.

3. Ріст цін, необґрунтовані доходи, збільшення залежності від імпорту

У 2018 році податок на додану вартість зросте на 35,6% та сягне 300 мільярдів гривень, тобто збільшиться об’єм імпорту до 61,8 мільярдів доларів.

Цього року податок на доходи фізичних осіб зросте на 18% до 91,1 мільярдів гривень. Середня зарплата в 2018 році зросте на 10,9%, на рівень інфляції, до 8 629 гривень.

Попри це минулого року стовідсоткове зростання мінімальної зарплати дало лише близько 30% росту податку на доходи фізичних осіб, а тому цьогорічне зростання ПДФО сумнівне.

Податок на прибуток підприємств зросте на 21,9% до 81,8 мільярда гривень.

Від приватизації урядовці планують отримати 22,5 мільярдів гривень, що в 30 разів більше сукупного доходу за чотири роки – 935,14 мільйонів гривень.

Зростання дохідної частини бюджету на 13,8% забезпечене не реальним ростом валового внутрішнього продукту, а інфляцією, збільшенням «паперових» доходів від підвищення мінімальної зарплати та збільшенням обсягів імпорту.

4. Зростання дефіциту Пенсійного фонду

З 1 жовтня 2017 року після підвищення пенсій замість запланованих додаткових 12 мільярдів гривень на квартал знадобилось вже 20 мільярдів гривень.

Сума витрат на підвищення пенсій буде в середньому кожного місяця на 2,6 мільярдів гривень більшою, ніж планувалось, а за рік вона може піднятися до 32 мільярдів гривень. Пов’язано це з помилкою Міністерства фінансів у планових розрахунках на четвертий квартал 2017 року.

Дефіцит Пенсійного фонду повинен був найближчі три роки зберігатися на рівні 140 мільярдів гривень, але до нього можуть додатися ще 32 мільярда гривень.

5. Будівництво доріг та зростання видатків на освіту

У 2018 році на дороги держава виділяє 47 мільярдів гривень, а це на 14,8 мільярдів гривень більше за минулий рік.

Дорожній фонд, нова державна установа, отримає 32,6 мільярда гривень з подальшим фінансуванням винятково з надходжень від акцизу та ввізного мита на нафтопродукти. Ці кошти, 35-40 мільярдів гривень кожного року, неможливо буде витратити на цілі, не пов'язані з дорогами.

Заробітна плата вчителів збільшиться на 25%, але підвищення буде поступовим – до 2023 року. На це у бюджет заклали 6,7 мільярдів гривень, а на всю освіту у 2018 році закладено 95,5 мільярдів гривень.

Уряд також збільшив освітню субвенцію місцевим бюджетам до 62,1 мільярдів гривень, але на 20% зменшиться сума виплат академічних стипендій студентам та курсантам.

На медицину закладено 86,9 мільярдів гривень, що на 12 мільярдів гривень більше за минулий рік, але коштів все одно бракуватиме.

На лікування онкохворих виділено 28,5% від потреби, на серцево-судинні захворювання – 30,2%, на хворих нефрологічного напряму – 43,5%, на вірусні гепатити – 52,1%.

Витрати на реабілітацію хворих на дитячий церебральний параліч зменшилися на 12%, не заплановані кошти на покращення якості променевої терапії при лікуванні онкологічних захворювань у Національному інституті раку.

6. Покращення боєздатності країни

У поточному році на Міністерство оборони виділено 86 мільярдів гривень – на закупівлю зброї, модернізацію та ремонт техніки піде 16,3 мільярдів гривень.

При цьому збитки від вибухів, що відбулися у Балаклії та Калинівці, орієнтовно становлять 22 мільярда гривень.

Витрати на будівництво та придбання житла для військовослужбовців зростуть на 14,9% і становитимуть 857 мільйонів гривень.

7. Наступ на бюджети громад частково призупинено

Діючу систему реверсної дотації збережено на рівні 50% та відкладено покриття боргу за середньостроковими позиками для 332 місцевих бюджетів.

Чинна система фінансування пільг коштом державного бюджету також збережена: 16 мільярдів гривень виділено органам місцевого самоврядування на компенсації пільг окремим категоріям громадян на оплату електроенергії, газу, теплопостачання, водопостачання, квартплати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот.

Окрім того, на 5,9 мільярдів гривень збільшена медична субвенція.