• Головна
  • Чим займалися кременчужани у XVI-XVII століттях? (дослідження науковців)
15:04, 15 серпня 2018 р.
Надійне джерело

Чим займалися кременчужани у XVI-XVII століттях? (дослідження науковців)

Чим займалися кременчужани у XVI-XVII століттях? (дослідження науковців)

Провідний науковий співробітник інституту історії України Національної академії наук України, доктор історичних наук Дмитро Вирський, нещодавно отримав із Московського архіву карту Кременчуцького повіту та Дніпровського пікінерного полку 1768 року. Ця карта чудова тим, що на ній зображено Кременчук дуже маленьким, тоді його населяло півтори – дві тисячі людей. Адже у пізніші часи почалася велика забудова міста.

Як повідомив Дмитро Вирський під час своєї доповіді «Кременчук. Одіссея заснування та історія імені» на науковій конференції «Старожитності й давня історія Кременчука», аж три печатки Кременчука козацьких часів виявили науковці, а найстарішою з них була Родового уряду кременчуцького, на якій зображена символіка стріли. Можливо ця печатка має відношення до Вишневецьких.

Інша печатка 1685 року має зображення серця, що пробито стрілою. У ті християнські часи серце означало престол. У 1764 році прив’язка була вже до місцевості Кременчука. На печатці зображено кручі, скельні виходи та човен, який пливе річкою. Отож, якщо у сімнадцятому столітті були суцільні символи, то вже у вісімнадцятому столітті зображення повертається до землі.

Окрім того, Кременчук завжди обертався навколо Дніпра. Саме Дніпро – головний мотив виникнення нашого міста. Тому саме на Дніпрі необхідно шукати причину того, чому з’явився Кременчук.

За джерелами, у сімнадцятому столітті Кременчук зараховували до Запоріжжя. Сталося це через те, що у 1590 році запорожців пробували вивезти із-за порогів і посилити у Кременчуці. За давніми уявленнями Запоріжжя починалося з Кременчука.

Як йдеться в документі 1638 року, коли поляки встановили сторожу, то мотивом її встановлення було те, що «у Кременчуці Дніпро пливе одним коритом». Тобто з лівого на правий берег було все видно, а ось вище Дніпра є острови та розгалуження річки. Єдиним місцем, починаючи від Черкас, де можна було поставити людей задля спостереження за Дніпром, аби ніхто не проплив повз, є саме Кременчук. Отож, наше місто важливе як митний пункт. У 1647 році в Кременчуці з’явилася державна митниця.

Щодо зручної переправи через Дніпро, то не тільки вона була такою у Кременчуці, а й у гирлі Псла постійно плавали з Потоків на Кам’яні Потоки. Окрім того, у Максимівці, що знаходилося на старому місці, також був зручний перевіз на Королів. Попри це зручний пункт для контролю руху по Дніпру є тільки у нашому місті.

А ось зручних місць для оборони на території навколо Кременчука не так і багато, особливо в бік Полтави. Якщо з півночі в бік Полтави йде лісова смуга, що виривається в степ, то вздовж Дніпра – піщані ґрунти.

На лівому березі Кременчука проблематично займатися землеробством, тому саме правий берег колонізувала Новоросія. Адже на лівому березі знаходиться пісок, а на правому – добрі ґрунти для землеробства. Саме через це історична назва Водоканалу – Піщана гора.

На науковій конференції Дмитро Вирський також повідомив, що до вісімнадцятого століття у Кременчуці навіть козаки не мали приватизованих володінь.

Основною господарською галуззю нашого міста у шістнадцятому-сімнадцятому столітті було скотарство чи рибальство, а землеробство  допоміжним промислом.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#карта #козацькічаси #печатки #дніпро #місто #запоріжжя #поляки #сторожа #козаки #оборона #землеробство #скотарство #рибальство #кременчук
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...