Врятувати Дніпро означає врятувати тих, хто споживає воду

Кременчужани досить добре пам’ятають про те, як рясно цвів у цьому році Дніпро у Кременчуці.

Цей сморід був таким сильним, що не давав змоги дихати. Усі українці, хто жив на березі річки були занепокоєні таким розвитком подій.

У Кременчуці депутати навіть збиралися звернутися до Уряду та збирали науковців міста, щоб ті пояснила що й до чого.

Проблема була у синьо-зелених водоростях . А вони ростуть у річках, де є застій води, для Дніпра це водосховища.

Але насамперед цвітіння викликає через великий вміст фосфору в ній.

А річ у тім, що ці водорості дуже сильно полюбляють фосфор. Додати їм високої температури води, низьку проточність та низький рівень води – рай для рослин забезпечений.

Але наразі на березі стоять безліч як великих металургійних заводів так і малих комунальних та приватних підприємст і у кожного по зливній трубі.

Так голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков наголошує, що у водах Дніпра можна зустріти всю таблицю Менделєєва .

Таке середовище погано, як для риби, так для вживання людиною. Більше того у час цвітіння повітря біля річки стає отруйним.

На березі Дніпра тільки по Києву більше ніж 2700 автомийок, незаконно вливають у спільний злив використану воду. Також великі підприємства постійно зливають непотріб, тож все це споживають українці. Як відомо, у Кременчуці джерелом центрального водопостачання є Дніпро.

На жаль, очисні споруди, не здатні очистити воду до належного стану.

В Україні Дозволені фосфатні пральні засоби. Але очисні споруди можуть подолати 30%. А це тонни на рік для великого міста . Якби Дніпро не мав би водосховища, то страждав би менше, але навантаження лягало б на Чорне море, - розповіла експерт проекту Європейського Союзу "Водна ініціатива" Олена Марушевська.

А фосфати в організмі людини викликають онкологічні захворювання. А надлишок фосфору викликає проблеми із серцем та нирок.

Також у воді присутні фталати , які використовують при виробництві гуми та пластику, парфумів .

Фталати вражають печінку, нирки, органи дихання і впливають на гормональний фон.

"В Європейському Союзі наявність фталатів моніториться, а в Україні аналіз буде робитися лише з 2019 . Але вже зараз у Дніпрі зафіксовано перевищення в 1,6 раза, - розповідають експерти. Більш того, він є у рибі, яку ми споживаємо.

Щоб подолати ці обставини треба попрацювати. А мова про відповідальність, як самих українців, так і законодавців.

Люди повинні припинити використання фосфатних мийних засобів.

Доречі, напис "еко", не гарантує безпечність для навколишнього середовища. У складі можуть бути такі добавки, як: солі натрію, лимонна кислота, цеоліти і трилон Б, втім із фосфатами та фосфонатами купувати мийні засоби не варто.

Окрім того, у країнах ЄС заборонили фосфоровмісні мийні засоби, або ж частково обмежили. Згідно з Додатком 30 в асоціації з Євросоюзом Україна має з 2019 до 2024 року промоніторити стан усіх водних ресурсів і скласти програму заходів для їх відновлення.

"Нещодавно 19 вересня Кабмін прийняв нову систему моніторингу водних ресурсів. І, коли вже ми будемо знати, скажемо так: "діагноз" наших річок, то тоді застосовуватиметься відповідні заходи як для потенційно хворих річок, так і для здорових водних ресурсів", – розповіла Марушевська.