Верховна рада розбирає 4568 правок до нового Виборчого кодексу, що зміниться

Виборчий кодекс, який повністю змінює процедуру парламентських виборів вже є у Верховній раді. Незабаром його мають розглянути. У ньому йдеться про заміну чинної змішаної системи з партійними списками та мажоритаркою на пропорційну систему з відкритими регіональними списками.

Але близько 4500 поправок,подано до другого читання. Або старі депутати встигнуть за три тижні проголосувати, або нові депутати будуть з нуля розбиратися з документом.

Виборчий кодекс - законопроект №3112-1, має врегулювати всі виборчі процеси і процедури, починаючи від діяльності Центрвиборчкому, функціонування Держреєстру виборців і правил агітації, закінчуючи порядком проведення президентських, парламентських і місцевих виборів.

В листопаді 2017 року було внесено 4568 поправок. 6 червня в раді почали розгляд закону і встигли пройти тільки 134 поправки.

Кодекс пропонує перехід на пропорційну систему з відкритими регіональними списками під час виборів.

Автори кодексу Андрій Парубій, депутати Леонід Ємець ("Народний фронт") і Олександр Черненко ("Блок Петра Порошенко"). Кодекс має 4 книги.

Перша книга регламентує порядок створення та діяльності виборчих комісій, функціонування ЦВК і Державного реєстру виборців, формування виборчих списків, ведення агітації під час президентських, парламентських і місцевих виборів.

Друга книга стосується порядку проведення президентських виборів, третя — парламентських виборів, четверта — місцевих.

Планується, що буде пропорційна система з відкритими регіональними списками по 27 виборчих регіонах. Це території областей України, крім густонаселених Києва та Дніпропетровської області, де планує за два округи. Крим і Севастополь разом з Херсонською областю будуть включені у південний округ.

Крім загальнонаціонального партійного списку кандидатів, однакового для всієї країни, політсили повинні будуть сформувати окремі списки для кожного з 27 регіонів. У них партія також висуває мінімум п'ять кандидатів зі свого загальнонаціонального списку. Виходить, що кожен кандидат представлений одночасно у двох списках — загальному та регіональному.

Українці будуть голосувати за партію з її затвердженим списком і за бажанням за одного з кандидатів, яких ця ж партія висуває в конкретно взятому регіоні. Безпартійні політики позбавляються можливості балотуватися в Раду.

Тобто голосувати можна буде тільки за за список партії.

У бюлетені потрібно буде власноруч вказати порядковий номер партії, затверджений Центрвиборчкомом в ході спеціальної жеребкування, так і порядковий номер кандидата, який встановлює партія.

В парламент пройдуть лише ті партії, які подолали чотиривідсотковий бар'єр.

Щоб розподілити 450 мандатів між партіями, що подолали прохідний бар'єр, використовують виборчу квоту.

Це сума всіх голосів, відданих за усі партії, які проходять до парламенту, яка буде поділена на 450. За допомогою цієї квоти ЦВК спочатку обчислює кількість мандатів, отримані тією чи іншою партією в кожному з регіонів, після цього йде розподіл мандатів партії за загальнодержавним списком. Якщо кандидат вже отримав мандат за результатами партії в регіоні, то його прізвище вже не фігурує при розподілі по загальнопартійному списку.

Чим більше голосів набрав конкретний кандидату відкритих списках в регіональному партійному списку, тим вище його шанс на проходження в парламент. Причому не виключено, що кандидат, який отримав більшу або навіть найбільшу підтримку в регіоні, може і не отримати мандат, якщо його партія не проходить до парламенту.

Виборчий кодекс передбачає систему відкритих списків для виборів до обласних рад та міські ради, де населення понад 90 тисяч осіб. Мажоритарна система залишиться тільки для виборів у сільські, селищні, районні ради, а також у невеликих містах. Для останніх кодексом пропонується ввести многомандатную мажоритарну систему, при якій в окрузі перемагає від двох до чотирьох кандидатів, в залежності від числа виборців в окрузі.

Щодо правок: цілий блок стосується передвиборної агітації — загальних правил, політичної реклами, порядку проведення дебатів і відповідальності за відмову від них, пропонується заборонити всю зовнішню рекламу, за винятком тимчасових пересувних конструкцій, а також встановити обмеження для реклами на телебаченні. Ніхто не зможе заповнити політичною рекламою весь ефір, встановлена максимально допустима тривалість одного ролика, так і частоти його трансляції в добу.

Щоб вийти на голосування, парламенту належить пройти всі поправки до кодексу три пленарні тижні до закриття сесії. Після цього Рада повернеться до роботи вже у вересні, причому, ймовірно, вже в новому складі, обраному на дострокових виборах в липні.

Депутати можуть не встигнути прийняти закон. Навіть якщо Конституційний суд визнає президентський указ про розпуск Ради неконституційним, чергові парламентські в жовтні все одно пройдуть за старим законом, прогнозують члени робочої групи.