Проблема в Україні: молодь не здатна використовувати шкільні знання в реальному житті

Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA, в якому Україна вперше взяла участь у 2018 році, показали не втішні результати.

Про це йдеться на сайті МОН.

Реформа шкільної освіти для України – не забаганка, а об’єктивна потреба, – зазначила міністр Ганна Новосад.

PISA (Program for International Student Assessment) – міжнародне дослідження, що проводиться з 2000 року в 80+ країнах. Кожні три роки дослідження вивчає рівень оволодіння читацькою, математичною та природничо-науковою компетенціями у 15-річних підлітків. PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки учні здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті.

У дослідження беруть участь 15-річні підлітки, оскільки саме в цьому віці у більшості країн світу закінчують здобуття обов’язкової освіти. Українські підлітки цього віку, які взяли участь у PISA, під час дослідження навчались у різних класах закладів загальної середньої освіти, на 1-му курсі закладів вищої освіти І–ІІ рівнів акредитації або у професійно-технічних закладах освіти.

Так, результати українських учнів/студентів у PISA-2018 виявились гірші, а з математики – значно гіршими порівняно із середніми значеннями по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку – держав, які мають високі стандарти в освіті та інших галузях суспільного життя. Це прослідковується в усіх трьох компетенціях, рівень яких досліджує PISA, – читацькій, математичній та природничо-науковій.

Згідно з результатами PISA-2018, базового рівня – мінімального, якого в кінці першого етапу середньої освіти мають досягти учні, – в Україні не досягли:

з читацької грамотності – 25,9% українських підлітків, з математичної – 36%, з природничо-наукової – 26,4%.

При цьому у країнах ОЕСР базового рівня сформованості читацької грамотності не досягли 22% підлітків, математичної – 23,9%, природничо-наукової – 21%.

Референтні для України держави – країни зі схожим соціально-економічним станом та культурно-історичною спорідненістю є у звіті PISA-2018, це Білорусь, Грузія, Естонія, Молдова, Польща, Словацька Республіка та Угорщина. У рейтингу референтних країн Україна випередила лише Грузію та Молдову за всіма трьома показниками. А Естонія взагалі увійшла до топ-10 країн за рейтингом ОЕСР.

У загальному рейтингу всіх 78-и країн, які взяли участь у PISA-2018, позиції визначаються з урахуванням похибок та множинних порівнянь між країнами на схожих рівнях успішності. Тому загальний рейтинг подається у діапазоні позицій. Так, Україна займає наступні діапазони у рейтингах компетентностей:

читацької – 37-42 позиції, математичної – 41-46 позиції, природничо-наукової – 35-42 позиції.

Спростовано міф про ефективність радянської математичної системи освіти. Дослідження показує: 36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знання з математики. Вони мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості стратегії розв’язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами», – наголосила Ганна Новосад.

Міністр повідомила, що 2020/2021 навчальний рік стане роком математики в Україні – на це є принципова згода Президента України. Така ініціатива матиме на меті розвиток математичної грамотності у школярів.

Ганна Новосад наголосила, що результати PISA цінні тим, що не просто показують рівень компетентностей учнів/студентів, а дають можливість прослідкувати вплив різних чинників на результати навчання. Для цього PISA досліджує ставлення учителів та батьків, цінності особистості та її життєву позицію, мікроклімат у закладі освіти та соціально-економічний стан, у якому перебувають учасники дослідження.

Однак жоден уряд не здатен переламати цю ситуацію самотужки – ми маємо об’єднатися навколо цього завдання спільно з батьками та вчителями, – зазначила Ганна Новосад.

Зокрема, результати PISA-2018 наочно продемонстрували:

учительська та батьківська підтримка поліпшують результати навчання, обсяг часу, який відводиться на вивчення предметів, критично малий, а сам час навчання використовується неефективно, булінг негативно позначається на успішності, вищий рівень кваліфікації вчителя позитивно впливає на успішність підлітків.

За словами Міністра, основними завданнями, які МОН бачить перед собою, є:

- зміна змісту освіти – підготовка стандарту базової та старшої школи з урахуванням результатів PISA;

- системний підхід до підвищення якості підготовки та професійного зростання вчителів (впровадження супервізії, сертифікації, педагогічної інтернатури (наставництва) для молодих вчителів, вдосконалення системи підвищення кваліфікації, реформа системи оплати праці);

- боротьба з нерівністю освіти: максимально необхідні зусилля – від інвестицій в обладнання до закриття малокомплектних шкіл з низькою якістю освіти – для кращих результатів дітей;

- проведення додаткових досліджень, які допоможуть правильно зрозуміти окремі тривожні тенденції, наприклад, чому в хлопців результати значно гірші, ніж у дівчат;

- наступний 2020-2021 навчальний рік буде оголошено Роком математики в Україні.