Лепрозорій в Україні досі існує, а хвороба не спить. Відео

Одеська область, село Кучурган - там досі функціонує лепрозорій, куди звозили усіх прокажених з СРСР. Зараз там є ще 6 пацієнтів. Журналісти ТСН там побували.

Вулиця Філатова веде до закритого закладу в селі. Саме лікар Філатов заснував тут лікарню в 1945 році. Найбільший спалах хвороби фіксували саме після війни.

Передається під час довгого контакту з хворим через слину, під час кашлю чи чихання. Інкубаційний період може тривати десятки років.

Журналіст Дмитро Бакаєв побував у лепрозорії ще 20 років тому.

"З прокаженними в Радянському союзі не церемонилися. Був випадок коли хвору жінку привезли в карантинну зону в бочці. Забирали й усю сім'ю", - каже пан Дмитро.

У тому ж селі був й дитячий будинок, де жили діти хворих на лепру. Однак зараз від хвороби ті 6 людей вилікувалися, вони старі й хворі доживають свій вік в карантинній зоні.

Щороку на заклад виділяють 3 мільйони гривень. Обслуговування ніякого, територія відкрита та занедбана. Напростець через територію ходять місцеві та діти зі школи.

У МОЗ кажуть, що закривати його не збираються:

"Сьогодні це 6 чоловік, завтра може бути 17 чи сто, тому закривати його не потрібно. Приведення закладу до стандартів країн Європи - це в планах", - каже заступник міністра МОЗ.

А от для Європи лепрозорій - це Середньовіччя. Там давно, з 1960-х, винайшли антибіотики від прокази й хворих лікують дистанційно.

"Людина приходить, отримує медикаменти й лікується", - каже лікар-інфекціоніст Юрій Жигарєв.

У свою чергу лікар Марина Анфілова каже, що бачила пацієнта з проказою. Чоловік скаржився, що не відчуває частинами тіла дотиків.

То були дві гіпопігментовані білі плями. На ранніх стадіях спеціалісти можуть сплутати проказу із псоріазом, так вона схожа на інші хвороби.