• Головна
  • Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан
09:10, 23 серпня 2020 р.

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан

Сьогодні, 23 серпня, українці відзначають День прапора, що є одним із державних символів країни. 

Президент Володимир Зеленський сьогодні привітав громадян зі святом:

“Усі знають, які кольори символізують свободу, незламність та гідність. Це — синій і жовтий. Кольори українського прапора. Кольори української держави. Кольори української душі. Дорогі українці, вивісьте сьогодні прапор зі свого вікна. Або ж пов’яжіть на руку синьо-жовту стрічку. Чи просто про себе, в душі, попросіть у Бога процвітання для нашої країни. З Днем Державного прапора!”, — написав Зеленський.

Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської “весни народів”.

Такий прапор вперше замайорів у червні 1848 року на міській ратуші Львова. Відтоді полотнища в національних кольорах почали використовувати під час проведення Шевченківських та інших свят у Галичині, Буковині та Закарпатті.

На Наддніпрянщині це стало можливим після революції 1905–1907 років. Із падінням царизму, ті барви були вже загальновизнаним елементом української національної символіки. 25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді.

29 березня під час Свята свободи у Києві українські солдати йшли окремою колоною під національними прапорами. “Ціле море людських голів навкруги, – описує “Свято свободи” Сергій Єфремов. – І розгорнулась поруч безконечна стрічка людей, що безупинною лавою йшли і йшли протягом цілого дня. Мають корогви на вітрі, голосно лунають нечуті ще слова, гремить бадьора мелодія… Ось блакитно-жовті – сонце і небо – українські прапори. Ось червоні, як гаряча кров, робітницькі знамена. Ось біло-червона лава польських стягів і нечисленна сила інших”.

31 березня учасники Українських зборів у Чернігові встановили український національний прапор і виконали гімн “Ще не вмерла Україна”. 1 квітня в Києві, з ініціативи Центральної Ради, відбулася понад 100-тисячна маніфестація.

Люди прийшли з портретами Тараса Шевченка й у вишиванках. Тисячі солдат-українців  київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: “Вільна Україна”, “Вічна пам’ять борцям за волю”, “Війна до перемоги” тощо. У багатьох містах України (Харкові, Полтаві, Катеринославі) та за її межами відбулися подібні заходи під українськими прапорами.

18 травня 1917 року в Києві розпочав роботу перший Український військовий з’їзд, на який делегація з Петрограду передала синьо-жовтий прапор із гаслом на ньому: “Хай живе національно-територіальна автономія”.

Влітку 1917-го під цим прапором вирушав на фронт перший український підрозділ – полк імені гетьмана Богдана Хмельницького. Тоді ж частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори. Вперше це сталося на есмінці “Завидний”. Ініціював підняття прапора керівник української ради корабля Іван Прокопович.

Офіційно стяг затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот УНР: “Прапором торговельного флоту визначалося “полотнище о двох – блакитному і жовтому кольорах”. 29 квітня на есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори. Флагманський корабель “Георгій Побідоносець” подав сигнал про підняття стяга над українським Чорноморським флотом. До Києва та німецького штабу надіслано відповідні повідомлення.

Зокрема, в телеграмі до столиці Української Держави зазначалося: “Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр-адмірал Саблін”. Незабаром німецьке командування від імені Центральної Ради надіслало відповідь на радіограму Сабліна, в якій прохали його, як командувача флотом, видати наказ про підняття українських прапорів в Керчі до 8-ої години 30 квітня.

Зауважимо, що коли прапор використовували стихійно, порядок його барв ще не був усталений. Траплялися обидва варіанти розміщення смуг – як синьо-жовте, так і жовто-синє. Натомість у всіх ухвалених українськими урядами документах 1918 року затверджено саме синьо-жовте (синя або блакитна смуга верхня) поєднання кольорів.

За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися різні службові штандарти. 16 липня гетьман затвердив військовий прапор Української Держави. 13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг.

За УНР Директорії також використовувався прапор у синьо-жовтих барвах.

Після окупації України більшовиками, за синьо-жовтий карали.

20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі, яка увійшла до Чехословаччини. У 1934-му чехословацька влада заборонила використовувати його. Українство обурилося: “Ми маємо свій прапор… Його історія сягає глибоко в минувшину нашого народа, аж на тисячу років назад… прапора уживав наш князь Лаборець, а потім Федір Корятович. …По світовій війні народні ради русинів з огляду на історичні традиції проголосили синьо-жовті барви за барви підкарпатської Русі й нашого руського народу”.

15 березня 1939 року Сойм Карпатської України в Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України.

Українська військова організація та її наступниця Організація українських націоналістів також використовували національний прапор. Скажімо, в листопаді 1928 року до 10-річчя Листопадового чину у Львові над собором святого Юра українські активісти вивісили синьо-жовтий стяг із написом “УВО”. На початку 1930-х років з’явився гімн ОУН зі словами: “Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій”.

У квітні 1941-го Другий великий збір ОУН (б) визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором. Улітку 1941-го національні та націоналістичні (червоно-чорні) стяги майоріли в селах під час проголошення Акта відновлення Української Держави.

Протягом  ХХ століття синьо-жовтий пройшов шлях народного визнання й юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За комуністичного тоталітарного режиму український прапор символізував спротив.

У другій половині ХХ століття були поодинокі спроби піднести український прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Сміливці, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс.

Прапор мали побачити студенти і працівники заводу “Більшовик”, які зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов таки хлопців, котрі вивісили “націоналістичне” полотнище. Це були студент вечірнього відділення наргоспу Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.

22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори. 26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.

4 вересня 1991 року, вже після проголошення незалежності України,  національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України.

28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3. Державний Прапор як символ нашої країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

Історичні світлини з прапором 

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан, фото-1

Маніфестація українців у Хабаровську. 1 травня 1917 р.

1 квітня 1917 р. у Києві, з ініціативи Центральної Ради, відбулася понад 100-тисячна маніфестація. На яку люди приходили з портретами Тараса Шевченка та у вишиванках. Тисячі солдат-українців  київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: “Вільна Україна”, “Вічна пам'ять борцям за волю”, “Війна до перемоги” тощо.

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан, фото-2
Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан, фото-3

Українська національна маніфестація на Софійській площі в Києві. 1 квітня 1917 р.

 У багатьох містах України (Харкові, Полтаві, Катеринославі) та за її межами  відбулися подібні заходи під українськими прапорами.

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан, фото-4

Мітинг українських солдатів на Благовіщенській площі в Нижньому Новгороді. 1917 р.

Влітку 1917 р. частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори.  Вперше це сталося на есмінці “Завидний”. Керівник української ради корабля В. Прокопович ініціював підняття прапора, але командування змусило його спустити.

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан, фото-5

Український прапор на крейсері “Пам'ять Меркурія”. 25 листопада 1917 р.

 29 квітня 1918 р.  на есмінцях та лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори. Флагманський корабель “Георгій Побідоносець” подав сигнал про підняття прапору над українським Чорноморським флотом. До Києва та німецького штабу надіслано відповідні повідомлення. Зокрема, в телеграмі до Києва зазначалося: “Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр-адмірал Саблін”. Незабаром німецьке командування від імені Центральної Ради надіслало відповідь на радіограму М.Сабліна, в якій прохали його, як командувача флотом, видати наказ про підняття українських прапорів в Керчі до 8-ої години 30 квітня.

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан, фото-6

Ілюстративний додаток до наказу ч. 192/44 від 18 липня 1918 р., яким затверджувався ескіз Українського військово-морського прапора.

13 листопада 1918 р. Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг.

 За УНР Директорії також використовувався прапор у синьо-жовтих барвах.

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан, фото-7

Складання військовими присяги  Директорії УНР. Кам'янець-Подільський. Серпень 1919 р.

Після приходу більшовиків та остаточного приєднання України до СРСР, синьо-жовтий прапор було заборонено.

20 березня 1920 р. ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі (яка увійшла до Чехословаччини). У 1934 р. чехословацька влада заборонила використовувати прапор. На це представництво українців обурилося: “Ми маємо свій прапор…його історія сягає глибоко в минувшину нашого народа, аж на тисячу років назад…прапора уживав наш князь Лаборець, а потім Федір Корятович. …По світовій війні народні ради русинів з огляду на історичні традиції проголосили синьо-жовті барви за барви підкарпатської Русі й нашого руського народу”.

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан, фото-8

Агітаційна бригада закликає голосувати за Українське національне об'єднанняна на виборах до Сойму Карпатської України . Лютий 1939 р.

 15 березня 1939 р. Сейм Карпатської України, що відбувся у Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України.

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан, фото-9

Будівля Головної Команди під час проведення ІІ-го крайового з’їзду Організації народної оборони “Карпатська Січ” (ОНОКС) у Хусті. 19 лютого 1939 р.

 ОУН та її попередниця Українська військова організація (УВО) у своїй діяльності  використовували національний прапор.

У квітні 1941 р. Другий Великий Збір ОУН визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором.

Влітку 1941 р. націоналістичні та національні прапори майоріли в селах під час проголошення Акта відновлення української держави.

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан, фото-10

Урочистості з нагоди відновлення Української державності в м. Підгайці Тернопільської обл. 30 червня 1941 р.

14 жовтня 1947 р., коли вперше відзначалося Свято УПА,  Головний осередок пропаганди ОУН зобов’язав підпільників розвісити по населених пунктах синьо-жовті і червоно-чорні з емблемою прапори.

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан, фото-11

Присягу УПА складає Дмитро Білінчук “Хмара”, приймає Юліан Матвіїв “Недобитий”. Гуцульщина. 1944 р.

 1 травня 1966 р. над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині КНЕУ) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий.

22 січня 1973 р. у Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісили чотири національних прапори.

26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором проходив мітинг пам'яті Чорнобильської трагедії.

22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор.

 23 березня 1990 р. він з’явився над Тернопільською міськрадою. 3 квітня 1990  р. – над Львівською міськрадою.

Сьогодні День Державного прапора України! Вітаємо кременчужан, фото-12

Підняття українського прапора на флагштоку перед будівлею мерії Києва. Це полотнище було попередньо освячено у Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм. 24 липня 1990 р.

4 вересня 1991 р., після проголошення незалежності України,  національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України.

За матеріалами Інституту національної пам'яті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#прапор #кременчук #свято #україна
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...