Національне визнання, несподівані виклики та надійне плече бізнесу. Історія БФ “Свої”

Війна чітко розставляє акценти на важливих і неважливих речах. У пріоритеті нині – наявність зброї на фронті, продуктів на деокупованих територіях і медикаментів як у лікарнях, так і на лінії розмежування. Про гостру потребу в останніх не з чужих слів знає виконавча директорка БФ “Свої” Ірина Кошкіна. Вона вже кілька років займається допомогою дорослим зі складними діагнозами, постачає ліки, засоби медичного призначення шпиталям і військовим частинам.

Про фонд, як змінилась його діяльність після 24 лютого, та які завдання спіткають співробітників нині, Ірина розповіла “Економічній правді”.

Ірина Кошкіна – виконавча директорка  БФ "Свої"

Переломний 2014-й і перший проєкт

Благодійний фонд “Свої” бере свій початок ще від 2014 року. Його засновниками стали четверо осіб різних професій та світоглядів, але зі спільною ідеєю – допомагати людям: Леся Литвинова — режисерка кіно і телебачення, Оксана Сухорукова — бухгалтер, Олена Лебідь — вчителька івриту та Андрій Семидідько — спеціаліст із громадської антирейдерської діяльності.

Перший їхній проєкт – Хаб для внутрішньо переміщених осіб з Донеччини та Луганщини. На початку російської агресії у 2014-2015 роках багато людей зі Сходу переїхали до Києва. Вони потрапили в дуже скрутне становище, у декого навіть не було речей першої необхідності та розуміння, що робити далі.

Хаб благодійного фонду допомагав їм з одягом, посудом, надавав юридичні консультації, психологічну підтримку. Фахівці пояснювали, як отримати довідку внутрішньо-переміщеної особи та мінімально оговтатись.

Ірина розповідає: за перші кілька років хаб допоміг близько 30 тисячам переселенців. А у 2017 році, коли їх кількість зменшилася, діяльність фонду трансформувалася. Відпадали певні потреби, на їх місце приходили нові. Наприклад, багато людей почали звертатися щодо проблем зі здоров’ям. Таким чином хаб трансформувався у благодійний фонд, що займається медичною допомогою.

Національне визнання: “Свої” – найбільша фундація України, що займається паліативною допомогою для дорослих

За словами Ірини, з питаннями складних дитячих діагнозів в Україні ще більш-менш непогано. Існує певна кількість потужних благодійних організацій, що цим займаються. А ось дорослі залишаються зі своїми проблемами на одинці.

Саме тому, починаючи з 2018 року, вони допомагають дорослим із онкологічними діагнозами, надають паліативну допомогу, респіраторну підтримку для пацієнтів із COVID. Також є проєкт, присвячений постачанню медикаментів та засобів медичного призначення лікарням та військовим частинам.

Наразі за даними НСЗУ “Свої” є найбільшою фундацією України, що займається паліативною допомогою для дорослих. Тобто має найбільшу кількість пацієнтів. Цьому значною мірою сприяє мобільна бригада, яка працює в Києві та Київській області, створена фондом ще 2019 року.Із іншими регіонами теж працюють, забезпечуючи пацієнтів усім: від медичної техніки до памперсів та пелюшок. Також є можливість отримати консультацію медсестри, але далі треба вже звертатися до місцевих паліативних служб, з якими фонд також тримає контакт.

Окремо у 2019-2020 роках у фонду існувала програма респіраторної підтримки. Допомагали тим, кого виписували з лікарні, та кого не шпиталізували з певних причин, але про повне одужання ще не йшлося. Майже 5 000 пацієнтам були надані кисневі концентратори та апарати неінвазивної вентиляції легень.

БФ "Свої" допомагає з відновленням освітніх закладів 

“Фондова” бухгалтерія: збір донатів і регулярні звіти

“Свої” не проводять збори на індивідуальні картки чи “банки”. Для цього офіційно зареєстровано благодійний фонд, який приймає всі донати на офіційні рахунки. Про кошти постійно звітують податковій.

Заразом фонд звітує Міністерству соціальної політики щодо розподілу гуманітарної допомоги. — Можна перевірити кожну копійку, яка надійшла на рахунок фонду, і як вона була витрачена, — каже Ірина Кошкіна. На жаль, нині зменшилися суми донатів від звичайного населення. Це свідчить про те, що у людей закінчуються гроші. — Працюватимемо над новою комунікаційною стратегією для додаткового залучення грантів та коштів, — запевняє директорка.

За словами Ірини, економічна ситуація поступово погіршується. Багато бізнесів припинили існування, хтось намагається вижити сам, займається релокацією. Хтось зі зброєю в руках захищає країну. Наприклад, співзасновниця Леся Литвинова вступила до ЗСУ, призвали кур’єра та лікаря фонду. Ряди фонду поріділи майже на половину.

У фонді стабільно працює чотири людини. При цьому не згорнули жодного з проєктів, які існували до 24 лютого.

— Моя лікарка паліативної допомоги 24 лютого була на заході України. За тиждень вона повернулася в Київ і одразу почала їздити до пацієнтів. На початку квітня ми забрали нашу патронажну медсестру, яка до того працювала в Запоріжжі з пацієнтами з БАС (це та хвороба, яка була в Стівена Гокінга).

Найважчим моментом у роботі фонду працівники називають дні після перших бомбардувань.

Тоді профільні лікарні призупинили прийом хворих з онкодіагнозами. Серед них навіть Інститут раку та Київський міський онкологічний центр. Ті, хто перебували на стаціонарах, там і залишились. Але проблеми виникли в інших пацієнтів. Вони були розгублені, адже ту саму хіміотерапію треба робити у визначені терміни.Також на початку березня не було лікарів, що могли виписати рецепти на спеціалізовані ліки та знеболювальні. На той момент за правилами пацієнт мав отримувати новий рецепт кожні 10 днів. А потім треба було ще спробувати знайти потрібні препарати. БФ “Свої” одразу ж звернувся до МОЗ. Там швидко впровадили зміни щодо терміну дії старих рецептів.

За словами Ірини, придбання знеболювальних для онкохворих фінансують місцеві бюджети. Середня сума, що має витратити пацієнт на місяць, дорівнює 10 тисячам гривень. Для багатьох людей це більше ніж “багато”. Такі пацієнти надсилають у фонд фото рецепта, який “Свої” оплачують, після чого можна вже забрати потрібне в аптеці з оригіналом документа.

Авто швидкої допомоги для фронту від партнерів фонду з Угорщини

Критичні питання галузі та варіанти їх вирішення

Ірина розповідає про деякі бюрократичні проблеми, а також про нераціональне використання коштів у лікарнях.

За її словами, військові частини не можуть офіційно прийняти допомоги більше, ніж потрібно.

— Військова частина дуже часто не готова брати на баланс навіть машини, це пояснюється об’єктивними причинами, — розповідає представниця фонду.Річ у тім, що залежно від розміру в кожної військової частини є затверджена кількість цивільних та вантажних авто, які мають бути на балансі. Взяти більше вони не можуть. Те саме зі швидкими. Фактично, щоб отримати кожну коробку допомоги, частина має юридично сформувати запит на таку допомогу, прийняти на баланс, розмістити на складі, а потім списати на потреби. Як це зробити, якщо в “уставі” прописана менша кількість за потрібну — загадка.

У медичній сфері трохи легше, але теж не все ладно, тут уже проблеми із раціональністю.Є такий сервіс — MedData. Через нього волонтери можуть перевірити кожен запит лікарні на предмет офіційності та раціональності.— Уявімо лікарню в Чернігові, — каже Ірина. — Вона в березні надсилає запит на якусь неймовірну кількість ліків. Ти перевіряєш дані у MedData, але розумієш, що такої кількості пацієнтів у березні в Чернігові нема.

Проблема у відсутності в Україні системи верифікації, через яку можна було б перевірити, чи дійсно є така кількість пацієнтів, наскільки раціонально лікарня витрачає кошти за пакетами НСЗУ, чи не має такого, що лікарня отримала пакет “Хірургія”, але при цьому вимагає від пацієнта прийти на операцію зі своїми нитками, скальпелем, тощо.

За словами представниці фонду, такого багато. На її думку, під час війни, найважливіше — раціональне використання коштів. Часто трапляється, коли держава вже сплатила якісь послуги чи товари, але військовим, чи лікарням простіше зробити запит волонтерам.

— Ми купуємо двічі одне і те ж, витрачаючи кошти не дуже раціонально, — розповідає Ірина Кошкіна.

Нова пошта закупила і доставила для БФ «Свої» кисневі концентратори

Надійне плече Нової пошти: логістика й термінові запити

— Мені пощастило зустріти компанію, яка добре розуміє, що таке соціальна відповідальність, яка підставляє нам плече у будь-якій ситуації. Уже багато років усі посилки фонду їздять Новою поштою за їхній кошт. Я можу тільки подякувати засновникам цієї компанії і колективам відділень за їхню роботу. Те, що глобально робить ця компанія для країни, зокрема для розвитку благодійності, це щось унікальне, — каже Ірина.

Така практика для Нової пошти постійна. Ще у 2014 році компанія відкрила Гуманітарну пошту України, яка коштом перевізника доставляла гуманітарні вантажі.

З приходом війни нічого не змінилося, окрім того, що компанія зреагувала на негайні потреби та створила окремий гуманітарний напрям своєї роботи. Він займається допомогою волонтерам, лікарням, бізнесу та ДСНС. Частиною цього напряму стала і Гуманітарна пошта України.

У 2019-2020 роках, коли пандемія COVID-19 була в розпалі, і фонд гостро потребував кисню для лікарень та хворих, зателефонував співробітник Нової пошти та повідомив: гуманітарний напрям компанії хотів би передати 50 кисневих концентраторів, було б добре забрати балони наступного дня.Ірина до ранку вважала це все розіграшем. Аж доки сама не побачила, як балони вивантажують. Згодом фонд отримав ще 40 концентраторів і 50 кисневих подушок.

Ірина пригадує той день: “Пам’ятаю, що в день, коли їх розвантажували, до нас приїхав молодий і страшенно стомлений хлопець, який добу добирався з Польщі до мами в Чернігівську область. Там з киснем зовсім туго. Він приїхав узяти концентратор і боявся не встигнути на маршрутку”.

Після 24 лютого фонд отримував від Нової пошти ліжка для паліативних пацієнтів, інвалідні візочки, милиці, ноші, евакуаційний стільчик, який потім волонтери віддали Червоному хресту.

З 2014 року перевізник допоміг із доставкою близько 50 фур. Серед вантажів – обладнання для 150 лікарень. Це була допомога для військових частин, інтернатів, шкіл. Така допомога, як вважає директорка фонду, – це те, що називається соціальною відповідальністю, надійним плечем не тільки для десятків організацій та фондів, але й країни в цілому.

Основні виклики, що стоять зараз перед БФ “Свої”

Якщо перевірити будь-яку грантову платформу, то можна побачити: зараз легше отримати допомогу із будь чим, але не з медичним фінансуванням.

Найбільшу підтримку фонду надають юридичні особи та зарубіжні фундації. За рахунок цього відбувається значна частина благодійних проектів.

Зараз “Свої” змінюють стратегію комунікації. У таких умовах складно будувати плани на майбутнє. Наразі робота фонду планується максимум до кінця місяця. Але з чітким месседжем – “До перемоги!”

У співробітників нині є три важких пацієнта із вкрай високою вартістю терапії. Їх не можна покинути. Але є й ті, кому на жаль, доводиться відмовляти. Якщо фонд бачить, що вони не можуть допомогти пацієнту, то не дають марної надії. На поточний момент є 100 відкритих заявок від військових частин, щодня приходять щонайменше два нових прохання про кисень.

Жарт про те, що COVID-19 зник із приходом війни — це просто жарт. Він нікуди не зник і з приходом осені та зими тільки набирає обертів. Треба відправляти багато препаратів та медичних засобів у деокуповані села Харківщини та Чернігівщини, де більшість аптек просто не відкрилась.Тому благодійний фонд “Свої” продовжує роботу та планує участь у нових грантах, проєктах. Усе задля кращого життя українців та майбутньої перемоги!