Здавалося б усі знають про кримінальну відповідальність за розбещення та згвалтування, однак педофілів це не зупиняє. Останнім часом з'явилося ще більше випадків згвалтування дітей.

Але можливо не всі батьки знають що треба говорити дитині, як її навчити протистояти сумнівному впливу дорослих та як не потрапити на гачок збоченця.

Отже, надалі список порад батькам як пояснити дитині що правильно, а що може становити небезпеку для неї самої.

1. Навчити дитину поважати свє тіло та проводити з нею бесіди стосовно сексуального виховання. Так, за даними психологічних досліджень, у три роки діти чітко розрізняють характеристики статі. У 4—5 роки дитина розуміє не лише ознаки статі й жіночі та чоловічі заняття.

2. Не треба вдаватися до тілесного насильства, як от потиличники, ляпаси тощо.

3. Треба давати дитині свободу не обійматися з малознайомими чи далекими родичами, проявляти свої почуття, у тому числі й огиди та поважати її "ні". почуттю огиди і слову «ні». Наприклад, "їж, бо бабуся образиться, вона ж старалася".

4. Стукайтеся в дитячу й те саме дитина має робити, коли приходить до вас в кімнату. Слід виділяти дитині свій простір з 4-х років.

5. Не треба підганяти дитину під час прийняття нею рішень. Вона має сама вирішити чого вона хоче.

6. Також треба навчитися спокійно з дозованим незадоволенням сприймати усі думки, ситуації, події, про які вам дитина розповідає. Поводьтесь так, щоб дитина довіряла вам й розповідала усе.

7. Побільше ласки дітям, ніжності й любові, похвали, адже якщо ви відштовхуєте дитину, то збоченці цим користуються й заманюють ласкою, цукерками, різними обіцянками: "ходи покажу кролика (котика, песика тощо)".

8. Говоріть дітям про них безоціночно, в описовій манері. Наприклад, "Я бачу, що тобі цікаво: ти спробував кожну гойдалку на цьому майданчику. Я помітила як ти вправно забираєшся на драбинку. Тримайся, буль ласка, міцно, будь уважним. Я пишаюся тобою. Ти задихався, хочеш пити? Дивись, Маша хотіла з тобою пограти, у неї м'яч. Давай пограємось разом? ". Дитина має позитивно сприймати себе й знати що нею цікавляться.

9. Розвивайте емоційний інтелект дитини. Психологи рекомендують книгу «Азбука Емоцій» Наталії Кедрової.

10. Розповідайте, що є хворі люди, які можуть задовольняти свої потреби за рахунок дітей. Наголошуйте, що такі небезпечні особи можуть виглядати мило й приязно розмовляти, але без дозволу батьків й без їх присутності з ними не слід спілкуватися.

11. Пояснюйте, що чіпати інтимні місця дитини може лише лікар в присутності батьків й ніхто більше.

12. Крім того, коли дитину бентежать якісь дії знайомих на одинці з нею чи родичів, сусідів, вона має обов’язково повідомляти батькам. Це треба наголошувати дітям з 4-х років.

13. Якщо дитина ходить по вулицям сама, то їй треба знати, що не слід звертати увагу якщо її просять допомогти, особливо дорослі чоловіки. А ще не брати з рук кошти, не брати подарунки, цукерки тощо.

14. Розкажіть дитині, що в екстреному випадку потрібно бігти туди, де багато людей, голосно кричати, кликати на допомогу. В жодному разі не ховатися по підвалах, горищах, закутках.

Якщо хтось таки «причепився» до дитини, то їй треба кричати: "Я його не знаю! Це чужий! Це не мій тато!".

15. Домовтесь про кодовое слово, яке дитина може вам сказати чи написати й що означатиме, що вона в небезпеці.

16. Попереджайте дитину, що її забере дідусь, бабуся особисто. Домовтесь з нею, що йти з садка можна лише з вами або близькими родичами. Ніяких «тато чекає, він попросив мене забрати тебе» тощо.

17. Хай дитина повідомляє куди й з ким іде. Завжди записуйте номери батьків друзів дитини.

Бережіть себе й свою малечу!

Ми вже писали про Дарину Лук'яненко, яку вбив молодик у її селі та про петицію проти сексуального насильства над дітьми.