Суд поновив кримінальну справу проти Дедюріна, свиней, косуль, поні та видр

Суд в черговий раз змушує слідчих встановити винних у гучному скандалі, що утворився довкола в.о. директора Міського саду Віталія Дедюріна та свиней, косуль, видр, поні.

У Кременчуці вже кілька років, як в парку Міський сад керує пан Дедюрін. З тих пір "Міський сад" не зникає зі сторінок новин, а активісти вже писали навіть до міністерств та до Президента (тоді ще - до Петра Порошенка).

Історія з одним з таких скандалів ще й досі не закінчилася.

Нагадаємо, активісти у 2017 році висловили незадоволення розміщенням стада свиней у парку "Міський сад". Керувалися вони мотивами захисту парку з унікальним історичним минулим та відсутності належних умов для утримання тварин. Про що була відкрита справа. Відомо, що Віталій Дедюрін новини про свиней публікував на своїй сторінці у фейсбуці. Він робив відео та викладав їх на публічний огляд. Після заведення справ, усі публікації він знищив. Щоправда активісти вимагають встановити причетних осіб, ну а головним підозрюваним вважають Віталія Дедюріна.

Днями Крюківський районний суд міста Кременчука розглянув справу № 537/2055/18 і виніс ухвалу в якій розглянули скаргу журналіста на неправомірне закриття розслідування стосовно дій Дедюріна, а саме кримінального провадження №12017170110001663 від 22.09.2017 року. Це вже випадок, коли з парку прибрали свиней, а натомість на будках залишили записки з фотографіями певних журналістів та обвинуваченнями їх у тому, що вони причетні до зникнення тварин з парку. Тут варто додати, що у день, коли свиней прибрали, Дедюрін опублікував відео на своїй сторінці про те, як свиней посеред дня ловлять та вивозять чоловіки. З відео можна було зрозуміти, що вивіз свиней відбувався під керівництвом в.о. директора парку Дедюріна. Розвішані фотографії журналістів у парку викликали шок у суспільства.  

Суд встановив обставини:

Скаржники стверджували, що дана постанова слідчого про закриття кримінального провадження є незаконною, а тому повинна бути скасована.

Так, 17.09.2017 року о 15 годині у міському саду м. Кременчук було виявлено на вольєрах, де раніше знаходились свині, косулі, поні, видри, павичі, фазани, фотографії журналістів газети «Програма плюс» та «Кременчуцької газети», а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 із написами на російській мові: «По вине этих нерадивых журналистов косуль здесь нет, пони здесь нет, поросят здесь нет, выдр здесь нет».

Раніше аналогічні за змістом заяви робив директор Міського саду м. Кременчука на своїй соціальній сторінці в мережі інтернет.

Таким чином, використовуючи своє службове становище, він намагався вплинути на журналістів з метою перешкоджання виконанню ними професійних обов'язків, за що передбачена відповідальність ч.2, ч.3 ст.171 КК України. По даному факту до ЄРДР внесено відомості за №12017170110001663 від 22.09.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.171 КК України, проте досудове розслідування кримінального провадження проведено неповно та упереджено.

Суд пояснює:

слідчим не проводилося досудове розслідування за ч.3 ст.171 КК України як було зазначено у заяві-повідомленні про кримінальне правопорушення від 17.09.2017 року та 19.09.2017 року.

Не встановлено осіб, які вчиняли дії направлені на перешкоджання журналістам виконувати свої професійні обов`язки, жодній особі не було повідомлено про підозру у вказаному злочині.

До цього часу залишилися недопитаною та невизнана потерпілою заявник ОСОБА_5 , не допитаний ОСОБА_8 , які є журналістами «Кременчуцької газети».

В оскаржуваній постанові не зазначено у діях якої саме особи відсутній склад кримінального правопорушення та за якою саме статтею Кримінального кодексу України.

Скаржники вважають, що під час досудового розслідування слідчим не було перевірено інформацію з соціальної мережі «Фейсбук», яка зареєстрована в акаунті ОСОБА_6 , а саме щодо статей від 31.08.2017 року о 22:00, від 02.09.2017 року о 13:28, 19:42, не надано правової оцінки доказу - відео з ОСОБА_6 від 15.09.2017 року о 20:24, не отримані посадові інструкції директора КП «Міський сад» ОСОБА_6 чинні на момент вчинення кримінального правопорушення.

Крім того слідчий не провів одночасний допит представника ПП «Медіа-центр «Візит» з ОСОБА_6 , а так само одночасний допит з ОСОБА_3 для встановлення фактичних обставин справи та усунення суперечностей в їх показаннях.

Слідчий частково не виконав клопотання потерпілої ОСОБА_12 від 02.10.2017 року та клопотання ОСОБА_3 від 13.10.2017 року.

Також у оскаржуваній постанові слідчий протиправно зазначив, що ПП «Медіа-центр «Візит» та ПП «Візит-сервіс» не мають права оскаржувати дану постанову, оскільки не є учасниками справи, що порушує їх законні права та інтереси. З огляду на наведену неповноту досудового розслідування, скаржники просили скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12017170110001663 від 22.09.2017 року.

Розгляд скарги неодноразово відкладався за клопотаннями учасників процесу.

Слідчий СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Котелевський С.О. в судове засідання 18.11.2019 року не з`явився, хоча був повідомлений про місце і час розгляду справи. Не подав письмових заперечень проти задоволення скарги на постанову про закриття кримінального провадження №12017170110001663 від 19.09.2018 року.

Вислухавши пояснення представника скаржників, дослідивши додані до скарги матеріали, слідчий суддя встановив наступне.

22.09.2017 року слідчим відділенням ВП №1 Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170110001663 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.171 КК України, по факту, що 21.09.2017 року до чергової частини ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, надійшов рапорт ДОП інспектора ВП №1 Братко Є.Е. про надходження заяви ОСОБА_12 та ОСОБА_3 про вчинений щодо них злочин, а саме, що 17.09.2017 року у Міському саду м. Кременчука на вольєрах, де перебували свині, невідомою особою були розклеєні їх фото, як журналістів газети «Програма Плюс» та «Кременчуцька газета».

19.09.2018 року слідчим СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Котелевським С.О. винесена постанова про закриття кримінального провадження №12017170110001663, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2017 року у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України.

Обґрунтовуючи постанову слідчий посилався на те, що у кримінальному провадженні №12017170110001663, внесеному до ЄРДР 22.09.2017 року, не встановлено об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Слідчий суддя, аналізуючи доводи скаржників про невідповідність положенням КПК України рішення слідчого про закриття провадження, враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст.ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження слідчий у свою чергу не забезпечив ефективного розслідування за кримінальним провадженням, у порушення вимог ст.ст. 9, 91-94 КПК України, слідчим не були проведені всі необхідні слідчі дії для повного і всебічного висвітлення обставин кримінального правопорушення.

Проте, обставини, викладені у заяві осіб, що подали скаргу, не у повній мірі стали предметом контролю слідчого при проведенні досудового розслідування, тому постанова слідчого про закриття кримінального провадження вказаним нормам КПК України не відповідає, в ній відсутня оцінка кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, тобто не надано обґрунтовані відповіді на поставлені заявниками та потерпілими питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Тобто, з оскаржуваної постанови слідує, що вона не містить достатніх відомостей, які б свідчили про те, що вимоги КПК України було виконано належним чином та надано необхідну правову оцінку усім обставинам в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року /ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає слушними доводи представника скаржників про неповноту проведеного досудового розслідування в частині, що не посягає на самостійність сторони обвинувачення у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Відповідно скарга підлягає задоволенню, а постанова слідчого про закриття кримінального провадження - скасуванню для відновлення досудового розслідування та його проведення у загальному порядку.

Скаргу журналістів суд вирішив задовольнити, а постанову про закриття кримінального провадження від 19 вересня 2018 року - скасувати. Ухвала оскарженню не підлягає.