Непереможний борець Захар Ялов (1870 - 1923)

Захар Ялов народився в 1870 році, в козацькому селі Кам'яні Потоки, Кременчуцького повіту, Полтавської губернії, де жили ще його діди-прадіди хлібороби. У його батька було троє дітей. Як згадували старожили, всі діти вирізнялися надзвичайною фізичною силою, а донька - Федора легко, мов граючись, вантажила 5-пудові лантухи з зерном.

Прізвище Ялий, яке лягло в основу фамілії, веде свій початок від прикметника «ялова», яке в українській мові має значення «безплідний». Найімовірніше, це прізвисько ніякого відношення не має до фізичних особливостей людини. Зазвичай прізвисько Ялий отримував селянин, чий земельний наділ приносив убогий урожай і тому вважався яловим, тобто неродючим. За іншою ж версією, в основі прізвища Ялов лежить загальне «ял» - «невелике гребне судно». У такому випадку, засновник роду Ялових був моряком або власником яла. Ялий, з часом отримав прізвище Ялов.

Особливо дивував людей Захар. Він багато працював и не цурався важкої фізичної роботи, завжди легко справляючись.

В 1891 році 150- кілограмовий богатир був призваний до військової служби. Служив матросом на Балтиці, в Iмператорському Військово-Морському Флоті. Розповідають, що під час одного з морських походів ескадри до Франції, на кораблі, де служив матрос Ялов, зіпсувався пристрій для підняття якоря. Захар, на очах здивованої команди, без особливих зусиль витягнув якір.

За свою надзвичайну силу матрос Ялов був представлений імператору Миколі II, і отримав від того цінний подарунок. Потім він завжди знаходився серед почту царя. З.П.Ялов неодноразово виступав у борцівських поєдинках в Петербурзі, на арені Кременчуцького цирку, і завжди незмінно перемогав. Дружив з відомими борцями-силачами Іваном Піддубним, крюківчанином Андрієм Чернишовим, котрий виступав в цирку Чінезелі під іменем Ганс Шульц (чи Шварц), Іваном Шемякіним, Миколою Вахтуровим, Іваном Заїкіним, та іншими видатними борцями того часу. Ялов активно тренується, займається французькою (греко-римською) боротьбою, багато читає і спілкується.

В 1900 році в Стокгольмі відбувалися чергові Олімпійські змагання, де З.П.Ялов отримав золоту медаль. Наступна перемога - на чемпіонаті в Парижі. Ялов брав участь у багатьох змаганнях за кордоном. В 1908 р. в Лондоні став переможцем IV Олімпійських ігор.

Після Громадянської війни, в 1921 році, у віці 51 рік, З.П. Ялов повертається до себе на батьківщину, в село Кам'яні Потоки. Часто виступав перед земляками, гнув підкови, кидав важки гирі, скручував монети трьома пальцями, рукою розбивав каміння. Багато виступав по клубах та школах.

Помер Захар Петрович у 1923 р., доволі безглуздо. Побився об заклад, що відірве паровоз на кілька сантиметрів від колії. Підняв, суперечку виграв,та через кілька днів помер,захлинувшись кров’ю. Було йому тоді 53.

Похований у Кам'яних Потоках, на роздоріжжі Дніпропетровського шляху, неподалік від Покровської церкви.

Праправнук силача-богатиря, борця Захара Петровича Ялова - Валерій Головенко проживає і працює в Кременчуці.

Пам'ять про Захара Петровича Ялова залишилась у жителів села, спогади про «сільського Геракла» передаються із покоління в покоління, і називають його « феноменом землі Кременчуцької».

Історію життя З.П.Ялова – нашого видатного земляка, ще належить досконало вивчити нащадкам.

Силач-богатир З. П. Ялов

11165055_1625878200958579_7285673441989471032_n


Праправнук борця З. П. Ялова Валерій Головенко

11062391_1625878530958546_4235831420796262759_n

Силач-богатир З. П. Ялов
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Оцените первым
(0 оценок)
Пока еще никто не оценил
487 просмотров в апреле
Пока никто не рекомендует
Авторизируйтесь ,
чтобы оценить и порекомендовать

Комментарии