Соціальний ланцюг переконань

Соціальні медіа визначають дозвілля мільйонів людей. На Facebook, Twitter й тощо користувачі читають дописи та новини, спілкуються зі своїми друзями. При цьому поширюють не лише власні переконання, а й чужі. Які погляди ми переймаємо від інших, а які ні, залежить від багатьох соціальних чинників. Ймовірність того, що повідомлення будуть поширювати, зростає, коли ми отримуємо його з різних джерел або тоді, коли нам подобаються люди, бо нагадують нас самих. Але чому деякі погляди поширюються швидше, ніж інші?

Цим питанням задалися науковці з Інституту дослідження освіти імені Макса Планка (Німеччина). Було досліджено, за яких обставин ставлення однієї людини переймає інша і як далеко в комунікативному ланцюгу це ставлення здатне поширитися.

Для цього 100 піддослідних, які не були знайомими напередодні, мусили розв’язати завдання: разом із випадково обраним визначити, в якому напрямі рухається більшість із 50-ти крапок. Обоє учасників сиділи перед власним екраном і мусили в кожному раунді прийняти власне рішення. Лише один із пари отримував можливість порівняти своє рішення з тим, яке ухвалив напарник, і ще раз змінити свій присуд. Окрім того, він бачив, наскільки добре впорався колега.

Як сильно впливало порівняння з партнером на власне рішення? Результат засвідчив: вплив особи на іншого тим сильніший, що краще вони знайомі між собою. На початку піддослідні були схильні радше ігнорувати думку колеги, натомість після кількаразової взаємодії вони підпадали під сильний навзаємний вплив.

Це відбувалося лише в тому випадку, коли автор судження виконував задання краще, ніж його напарник, який підглядав. Тобто помилки інших піддослідні вважали серйознішими, ніж власні.

Завдяки другому експерименту вчені з’ясували динаміку поширення поглядів багатьма особами. Процедура тесту при цьому була така ж, як у першому експерименті. Проте ланцюг комунікації складався з шести піддослідних, і кожен наступний учасник уже знав того, хто приймав рішення безпосередньо перед ним. При цьому перша особа в ланцюгу мала перевагу: вона отримувала завдання менш складне, ніж інші.

Як далеко у цьому довгому ланцюгу передалося рішення першого? Науковці помітили, що рішення першого піддослідного впливало не лише на наступного в черзі, а й на третього і четвертого в ланцюгу – тобто тих, що не контактували з першим безпосередньо. Проте з віддаленням від джерела вплив зменшувався – і в останньої особи в ланцюгу вже не давався взнаки.

«У заключній симуляції ми продемонстрували, що вплив, який зникає з соціальною дистанцією, пов'язаний із переоціненими помилками інших, а також з інформаційним викривленням при поширенні», – каже керівник проекту Меді Мосаїд. В очі кинулося те, що люди мають великий вплив не лише на рішення своїх друзів, а й на погляди друзів друзів.

«Наш результат допомагає зрозуміти процеси соціального поширення. Ми можемо продемонструвати, що рішення поширюються поміж прямими контактами, як інфекційна хвороба», – підсумувала команда.

За повідомленням порталу "Збруч"